Анекдот (грецьк. ane’kdotos – невиданий) – коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного гатунку з дотепним фіналом. Вперше цей термін вжив Прокопій Кесарійський (“Таємна історія”, VI ст.). Свого часу до анекдоту відносили фібліо та фацеції і польські фрашки.
А. схильний розгортатися в новелу (Дж. Боккаччо, А. Чехов, Остап Вишня та ін.). Сюжети А. постійно використовував у своїх співомовках С. Руданський:
Питаються якось хлопця
Придорожні люде:
“Чи багато верстов, сину,
До Києва буде?”
“Та так, люде, того року
Було вісімнадцять,
А тепер, – говорить хлопець, –
Лічимо сімнадцять!”
“Що ж то, сину, за пригода
Така прилучилась?”
“Та пригода – не пригода –
Верства провалилась!”
А. – одне із джерел творчості сучасних поетів-гумористів (С. Олійник, П. Глазовий та ін.).
Українські шкільні твори:
- Твір-анекдот про занепад моралі В одному порту на західному узбережжя Європи лежить у своєму рибальському човні бідно одягнений чоловік і дрімає. Елегантно одягнений турист вставляє у свій фотоапарат нову...
- “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім...
- Скорочено – ДОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного...
- ДОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” ДОЛЯ Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене,...
- Скорочено – МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі...
- Доля – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої...
- Скорочено ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти...
- Скорочено – ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти...
- Скорочено ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!”...
- Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі...
- У полі береза, у полі кудрява – пісні-балади У полі береза, у полі кудрява, А на тій березі зозуля кувала. Ой то ж не зозуля, – то рідная мати, Вона виряджала сина у...
- Мені однаково, чи буду (скорочено) – Шевченко Тарас Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі...
- З історії нашого міста Київ – моє рідне місто. Тут народилися мої батьки, тут народилась і я. Уже більше десяти років я росту і змінююся разом із моїм містом....
- До Основ’яненка (скорочено) – Шевченко Тарас Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де-то наші діти...
- Дмитро Павличко – Смереки СМЕРЕКИ В пень загнана сокира татова По топорище. Смереки в наляку – задихані – Тікають вище. Пила, як риба, прогинається В кільце зубате. А батько:...
- Скорочено ЛІЛЕЯ “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною...
- Глібов Леонід Іванович Старець Ішов Старець по долині З ламанцями у торбині; Кругом поле зеленіло, Хлібороба веселило, – А у тебе, Старче сивий, Нема поля, нема ниви,- Вітер тихо...
- Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси – пісні-балади Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила. Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати...
- ЛІЛЕЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” ЛІЛЕЯ “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую...
- Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила,...
- ІСТОРИЧНА ПОЕМА Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ІСТОРИЧНА ПОЕМА Історична поема – це великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, побудований на історичному сюжеті, що відтворює в художній...
- Глібов Леонід Іванович Троєженець За тридев’ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві, Якийсь-то хвабрий молодець (Чи дворянин він, чи купець – Про те вже не скажу вам,...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема...
- Скорочено – ПРО ЗАСНУВАННЯ КИЄВА – Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Якось збудували вони місто і назвали його на честь старшого брата...
- Олена Теліга – Тільки вечір злітає на місто Тільки вечір злітає на місто І нема біля мене нікого, Я збираю в єдине намисто Всі слова, що почула від нього. Хай назустріч ідуть мені...
- Пам’ятник засновникам Києва Пам’ятник засновникам Києва На честь 1500-річчя Києва в парку було відкрито пам’ятник “Засновникам Києва”. Автор його, В. Бородай, працював над ним двадцять років. Його уяву...
- Микола Зеров – “Київ – традиція” – Характеристика Сонет “Київ-традиція” – поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш...
- Микола Зеров – “Київ – традиція” – Аналіз Сонет “Київ-традиція” – поетична історіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш...
- До Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти...