Вірші поета Роберта Бернса знають і співають уже більше двох століть. Рядка кращих його віршів стали гаслами. Голосом Роберта Бернса вперше заговорив простий народ його країни.
Читаючи вірші Бернса, дивуєшся, як простий хлібороб міг створити неперевершені по добірності й тонкості пісні, балади, послання й епіграми. Дивно те, що важкий, часто непосильна праця й постійний нестаток не вбили в поеті життєрадісність, веселощі й Віру в людину, його Майбутнє й всчастье.
Великий вплив на творчість Роберта Бернса зробили політичні події. Поет
Незадовго до смерті Роберт Берні написав вірш “Чесна бідність” – своєрідний заповіт потомству. У цьому вірші – і їдке глузування, і іронія, і різке викриття високород-нихпошляков, і пророче передбачення майбутнього торжества соціальної справедливості
Поет уважає соромним соромитися бідності, таких людей він називає
Хоч весь він у позументах, Колода залишиться колодою И в орденах і в стрічках!
Поет уважає, що неможливо призначити людину бути чесним, як, наприклад, на генеральську посаду, тому що
Нагороди, лестощі… Не заміняють Розум і честь…
Незважаючи на те що брехунів і підлесників досить багато на всьому білому віті, поет уважає, що
Настане день і година проб’є, Коли розуму й честі На всій землі прийде черга Стояти на першому місці…
Роберт Бернс упевнений у тім, що носіїв справжнього людського достоїнства буде більше, ніж негідників і підлесників:
Можу вам пророчити я, Що буде день Коли навкруги Всі люди стануть брати!
Фінальні рядки вірші перейняті оптимістичним настроєм і впевненістю в тім, що добро обов’язково переможе зло, а чесна бідність – нечесно нажите багатство. Роберт Берні невіддільний від Шотландії, її землі й народу. Його вірші оспівують життя звичайних простих людей: орачів, пастухів, вуглярів, ковалів і ткачів.
Поет завжди уважний до їхніх почуттів і турбот, радостям і прикростям. Його поезія близька до народних пісень, баладам і переказам. Рядка його віршів так часто декламують і співають шотландці, тому що вони написані дуже просто й зрозуміло. Поет виразив думки звичайних людей – думки, які спадають на думку кожній людині, але не кожний може так талановито їх виразити