Аналіз вірша Бернса

Роберт Бернс – відомий поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але й в усьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Берні задумав як пісні, і тепер їх співають не тільки на нього батьківщині

Поезія Бернса проста, але дуже витончена й повна життєвих сил і веселощів, вона близька до народних пісень і балад

Сина селянина все життя цікавили людська сутність, поняття про мораль, багата бідність або навпаки, бідне багатство. Вірш “Чесна бідність” – це один з відповідей на безліч питань: чому

людина бідна, що допоможе йому вирватися з убогості, як зберегти чистоту в душі, при цьому маючи можливість збагатитися й т. п.

Вірш “Чесна бідність” написано на мотив народної пісні, тому його серйозний текст сполучається із шотландською веселістю. Задерикувата легкість ритму служить своєрідним акомпанементом глибокому змісту вірша

Берні у вірші призиває не соромитися своєї бідності. Людина, що залежить від грошей, багатства, не може бути оцінений як людина розумний. Це вірш співзвучно з російською приказкою: “Зустрічають по одежинці, проводжають по розуму”. От найперше й важливе достоїнство

людини, що неможливо купити.

Це гордість і богатого, і бедного. Розумом неможливо нагородити, розплатитися, його неможливо купити. Ордена, стрічки, дорогі одяги – це не показник розуму. Хто в Бернса “одягнений у шовки й вина п’є”, – дурень і шахрай

Берні оптимістичний у своїх поглядах:

Настане день, і година проб’є,

Коли розуму й честі

На всій землі прийде черга

Стояти на першому місці

Мені здається, що час, про яке Берні мріяв, ще не наступило. Прагнення людей жити краще – природно, але прагнення жити краще за рахунок навколишніх – прикмета нашого часу. Розумні люди сьогодні животіють, а в честі той, хто хитрее, сильніше фізично, у якого міцніше нерви. Будемо сподіватися:

Що буде день,

Коли навкруги

Всі люди стануть брати!

А людські якості тоді будуть дійсно оцінюватися по достоїнству


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша Бернса