Твір міркування: Що я зрозумів, прочитавши вірш “Чесна бідність”

У другій половині XVIII століття в Шотландії жив і писав геніальний народний поет, що вмів розповісти про найкращі, самі людяні почуття простих людей. Слава Роберта Бернса вийшла далеко за межі Шотландії. Коли читаєш вірші Роберта Бернса, стає близько й зрозуміло відношення поета до праці, волі, любові, дружбі, призначенню людини на землі. У віршах звучить живий голос Роберта Бернса і його щирих почуттів – радість, скорбота, надія на щасливе майбутнє

Поет Звертався до традицій народної пісенної творчості: фольклорних образів, порівнянь.

Основними темами його поезії були вірна любов, міцна дружба, трудові будні сільських працівників. Коли я прочитала вірш Роберта Бернса “Чесна бідність”, мені схотілося діяти. Робити що-небудь, щоб чесних людей у світі стало більше, ніж безчесних панів, про які говориться у вірші.

Мені стало ясно, що не потрібно соромитися “чесної бідності” – це нерозумно, шкода й негідно. Я зрозуміла, що сьогодення багатство – не в кількості золотих монет, а в теперішніх, чесних людях. Багаті люди – це не ті, хто одягнений у шовки й п’є вино. По-справжньому богатими можуть бути тільки прості люди – ті, хто їсть

хліб і воду п’є й “чесним годується працею”.

Потрібно судити про людей не по їхньому розкішному платтю, а по тому, що усередині в людини. Не варто кланятися й плазувати перед “сильними миру цього” – природними лордами, а насправді “колодами”:

Хоч весь він у позументах, Колода залишиться колодою И в орденах і в стрічках!

Ніхто не зможе призначити людину чесним – це не посада, а внутрішня суть людини. Чесність виховується в сім’ї родителями з дитинства, її просто так не одержиш і ніде не купиш. Нагороди й лестощі не замінять людині розум, совість і честь. Я згодна з Робертом Бернсом, що

Настане день і година проб’є, Коли розуму й честі На всій землі прийде черга Стояти на першому місці… …буде день, Коли навкруги Всі люди стануть брати!

Свої вірші Бернс починав складати не зі слів, а з музики. Він вибирав або складав мелодію, наспівуючи її про себе доти, поки мотив не ставав зовсім ясним у всіх відтінках, а вже потім писав слова на цей мотив. “Поки я повністю не опаную мотивом, поки я не проспіваю його, наскільки вмію співати, я не можу складати вірші”, – пояснював Роберт Берні, уже будучи знаменитим поетом. Це вірш – пісня-наставляння нащадкам: не забувайте про добро й зло, не плутайте правду з неправдою, відрізняйте щирі цінності від усього наносного


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Твір міркування: Що я зрозумів, прочитавши вірш “Чесна бідність”