” Річний пісок ” Є. Плужник аналіз вірша – тема, ідея, художні засоби, жанр та інші питання розкриті в цій статті. Збірка: “Рання осінь” Рік написання: 1927 Тема: зображення особистих почуттів ліричного героя, спогадів про кохання, які не стираються з пам’яті, філософських роздумів про сенс життя, про велике мале в ньому Ідея: возвеличення великого почуття кохання, яке робить людину щасливою Основна думка: кохання – це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти. Жанр: інтимна лірика Римування: перехресне Віршований розмір:
Художні засоби “Річний пісок”
- Метафори – тремтить ріка, хилиться ріденький ліс, не заблукають з хуторів лелеки, спокій стереже мене Епітети – друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист, ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі Порівняння – немов ласкаві вересневі феї спинили час Риторичне звертання – о друже мій єдиний, а далекий. Риторичні оклики – Який тут спокій стереже мене! І твій слідок малий – такий великий, Що я тобі й сказати б не зумів!
“Річний пісок” ідейно-художній аналіз
У вірші Є. Плужника “Річний пісок” передає особисті почуття ліричного героя,
Ліричний сюжет розгортається на тлі мальовничої природи, яка відтінює душевні почуття й сум’яття героя. Щасливі дні й піднесені почуття, які він пережив тоді, коли поряд із ним була кохана, перетинаються з жалем, душевним болем за неповоротно втраченим відчуттям краси, гармонії у світі та душі Образ коханої обожнюється ліричним героєм, стає особливо дорогим і рідним. Ліричний герой Є. Плужника занурюється у світ душевних переживань, у психологічні переливи, в уяві звертаючись до коханої, ведучи з нею розмову, мов сповідаючись їй.
У вірші є незвичайний образ “слідок ноги” милої, що набуває символу, бо стає “великим”, тобто дорогим, неповторним, як слід богині, самого життя. Це символ вічної краси й кохання, який бентежитиме душу завжди) Філософські роздуми над плинністю і вічністю буття автора виражено в рядках:
“Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий – такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)