М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер.
Вид лірики: вірш-медитація.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив. У вірші “Місто” автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення містом, що живе інтенсивним життям.
Композиція
Образи твору. Ліричний герой – людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші “Місто” центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.
Художні засоби “Місто”
- звукові образи: “блимно й крапно”; зорові образи: “блиск лініями”,
Версифікація твору. Вірш “Місто” не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, шо кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них.
Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.
Вірш М. Семенка “Місто” – це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, суєту великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються. Ідея вірша – висловити емоційне
(1 votes, average: 5.00 out of 5)