8 КЛАС
ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Аналіз історичної пісні “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”
Українська історія налічує багато славетних сторінок, які прикрашають імена національних героїв. Одним з них є молодий козак, улюбленець народу із славного козацького роду Морозів. Саме його оспівує історична пісня “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”, розповідаючи про героїчну смерть молодого чоловіка в бою під час визвольної боротьби проти польської шляхти.
Інколи козакам доводилося виступати разом з татарською
Тому і виникла пісня.
Історики точно не знають, про якого саме Морозенка її складено. Ним може бути Станіслав Морозенко, полковник, побратим Богдана Хмельницького, Нестор Морозенко – осавул Кропивнянського полку. Це, зрештою, неважливо, адже історична пісня створює на основі історичних фактів і персоналій узагальнений
Це пояснює той факт, що твір існує у понад 40 варіантах.
На емоційне сприйняття цього твору сильно впливають традиційні фольклорні художні засоби, використані в пісні. Наприклад, оригінальний прийом заперечного порівняння:
То не грім в степу грохоче,
То не хмара світ закрила, –
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Ці рядки є також прикладом використання іншого прийому – паралелізму.
До інших, характерних для народної пісні художніх засобів, можна віднести звертання (“Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”), зменшувально-пестливі слова (козаченьки), епітети та інверсію (голова завзята; татари прокляті), окличні речення (Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!).
В центрі уваги творців пісні образ козака Морозенка. Головними рисами його характеру народ визначив силу, мужність, патріотизм, сміливість, незламність духу, здатність до самопожертви заради батьківщини. Герой показаний носієм незалежною духу, козацької непокори, вічного прагнення українського народу до волі.
Пісня популярна й донині, а її герой – один з найшановніших серед українців. Свідченням цього є й збережена до наших часів легенда про Савур-могилу. Кобзарі співали, що на Савур-могилі поховано козацького героя Морозенка.
Савур-могила – курган заввишки майже двісті двадцять вісім метрів, розташована за 12 км на південь від міста Сніжне. Кажуть, що одна з козацьких чатових сторож була на Савур-могилі.
Існує легенда про козака Савура, який стояв на чатах біля вишки й запізно помітив татар, які підкралися до козацької сторожі. Татари оточили Савура, та він не здавався, а відбивався. Бусурмани накинули на нього аркан, стягли з коня та посікли шаблями. І тут вся земля навкруги загула.
На місці бою виросла велика могила. Рідна земля піднялася, щоб далі було видно живе полум’я, яке піднімалося від козака Харциза, який облив себе смолою і підпалив: так він попередив своїх товаришів про небезпеку. Гул і світло вогню почули на Січі.
Запоріжці примчали на допомогу. Вони поховали порубане тіло Савура на горбі й шапками насивали вершину могили.
Отже, більшість історичних пісень є поетичною історією українського народу. Саме тому знайомство з ними є необхідною часткою духовного життя справжнього патріота України.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)