Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи.
Ще до цього, з віршу було видалено ще одну строфу, також для друку, тому ми можемо читати у збірці лише неповну версію.
За тему поетеса взяла роздуми про негаразди у житті та її сподівання на краще.
Головною ідеєю віршу є підняття духу та надії на
У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
5-ти стопний хорей, чоловіча рима та перехресне римування – особливості побудови твору.
У творі наявні такі художні засоби як:
Епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі,
Метафори: владарка темних ночей
Звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі.
Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)