Від чого залежить життєвий успіх людини, від самої людини чи від примх долі? Чи кожен, хто народжений людиною, автоматично отримує право так називатися? Відповіді на ці питання можна знайти на сторінках відомої казки Е. Гофмана “Крихітка Цахес”. Герой цієї казки народився справжньою потворою. “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку”.
Саме таким в перший раз побачила Цахеса добра фея Розабельверда,
Для тих, хто знаходився поруч з Цахесом, він виглядав красивим, вихованим, розумним і працелюбним, бо всі ці якості він крав у оточуючих його людей. На прийомі у професора Моша Терпіна звучить прекрасний сонет у виконанні Бальтазара, який той написав для своєї коханої Кандіди. Але всі оплески дістаються Цахесу, а Кандіда навіть нагороджує потвору поцілунком.
Те ж саме відбувається і з заїжджим
За короткий час можна спостерігати неймовірний злет Цахеса від посереднього студента до міністра. Йому вручають найвищу нагороду держави – орден Зелено-плямистого тигра і двадцятьма гудзиками з діаманту. Циннобер отримує в наречену найвродливішу дівчину князівства Кандіду і оселяється у розкішному особняку.
Цахес був впевнений, що так буде вічно, але врешті-решт добра фея переконалася в тому, що чарівним даром вона нагородила людину негідну. Бо Циннобер, не зважаючи на зовнішні блискучі успіхи, залишається злостивим, примхливим і грубим. При цьому він не докладає ніяких зусиль для власного успіху і лише користується допомогою Розабельверди, а в його душі так і не прокидаються справжні людські почуття.
З глибоким розчаруванням добра фея говорить: “Я помилилася, гадаючи, що зовнішній прекрасний хист, яким я тебе обдарувала, пройме благотворним променем твою душу і збудить внутрішній голос, що скаже тобі: ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся”.
Циннобер отримав заслужене покарання. Бальтазару вдалося вирвати з його голови три блискучі волосини і чари зникли, одраз перетворивши Цахеса знову в потвору.
Казка Е. Гофмана “Крихітка Цахес” є актуальною і в наші часи, бо її автор доводить читачам, що без напруженої фізичної і духовної праці ніхто не зможе стати справжньою людиною, ніхто не зможе до неї дорівнятися. Треба пам’ятати, що нічия допомога, ніякі сприятливі умови, навіть чарівні сили не зможуть забезпечити успіху без зусиль з боку самої людини.