Героїчний епос різних народів відбивав не лише культуру, аідеали, патріотичні почуття, уявлення. Література Середньовіччя донесла до нас не так багато пам’яток про героїчне минуле. Але якщо зіставити “Слово о полку Ігоревім” з “Піснею про Роланда” та поемою Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, то можна побачити багато спільного. Усі ці твори образно передають картини битв, піднесено зображують героїв, ідеалізують їх подвиги. Поняття воїнської честі і слави теж близьке у цих творах.
Так, Ігорю належать слова: “Краще
Історична доля Руської землі – тема, яка хвилювала не лише автора твору, а і багатьох його сучасників. Неодноразово прості люди, не дочекавшись допомоги від своїх феодалів, самі виступали на боротьбу з ворогом. Але їх боротьба була місцевого значення, вони захищали свої поля, свої наділи.
Тому в поемі виражаються загальнонародні інтереси і погляди щодо оборони рідної землі. У творі засуджуються феодальні чвари, які несуть смерть і руйнування. Кожний феодал мав своє військо для захисту свого наділу від сусіда. Недаремно згадує автор часи Олега Гориславича, коли “сіялося і виростало усобицями, гинуло добро Даждьбожого внука”. Автор звинувачує князів у тому, що поки вони “самі на себе крамолу кували, то поганії самі, з побідами набігаючи на Руськую землю, хапали дань – по бранці од двора”.
У творі звучить заклик до миру між русичами: ” вкладіте свої мечі пощерблені”, бо зброю слід гартувати не на свого брата, а на ворога. Тим більше, що в Київській Русі Є достатні сили до опору ворогові. Автор, ніби продовжуючи “золоте слово Святослава”, звертається до співвітчизників: Вступіте, господарі, в золоті стремена За обиду часу нашого, За землю Руськую…
Отже, центральна ідея “Слова о полку Ігоревім” – заклик до єднання у боротьбі з ворогом.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)