Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”.
Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден перестає бути собою.
Маніакальна
Але зближення з графом засліплює міщанина, позбавляє його здорового глузду, роздмухує пиху. Журден висловлює презирство до людей свого кола, відвертається від рідні, відмовляє нареченому дочки, бо він не шляхтич, вигадує собі “даму серця”, якій підносить дорогі дарунки, на честь якої дає обід. Він переконаний, що шлях
Так само він хоче купити й майбутнє дочки: “Добра для дочки у мене приховано доволі, немає тільки пошани, ось я і хочу, щоб вона була маркізою”. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значущість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен мусить робити в житті свою справу.
Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить відомий класицистам конфлікт – протистояння пристрастей здоровому глузду. Про актуальність комедії Мольєра у наші дні свідчать численні життєві ситуації, які ви щойно навели для прикладу, обстоюючи свою точку зору.
Тому комедія “Міщанин-шляхтич” не зникає з репертуару провідних театрів світу. В Україні, наприклад, комедія-балет “Міщанин-шляхтич” на музику С. Бедусенка поставлена в київському Театрі юного глядача на Липках.
Цікаве бачення французького драматурга та його творчості у французького кінорежисера Лорена Тірара. В історичній комедії “Мольєр” (2007) події розгортаються в XVІ столітті. Після тривалої відсутності до Парижа повертається Мольєр. На нього чекає робота в Королівському театрі. Пан Журден оплачує борги знаменитого автора, розраховуючи на те, що Мольєр поставить в театрі його п’єсу.
Своїм рідним пан Журден представляє Мольєра щирим католиком, якого звати Тартюф…
Не треба бути провидцем, щоб бути впевненним: це далеко не останнє звернення до творчості Мольєра, яка і справді стала безсмертною.