Лоренс Стерн найвизначніший і глибоко оригінальний представник англійського сентименталізму. Син бідного піхотного офіцера, він рано втратив батька. с працею закінчив університет і потім став священиком маленького сільського приходу. Літературну славу йому приніс роман “Життя й думки Тристрама Шенди”, після опублікування якого він став визнаним письменником не тільки в Англії але й Вевропе.
Роман Стерна вразив читачів своєрідністю побудови, зовсім несподіваними комбінаціями епізодів, які підкоряються капризам автора набагато
Творчість Стерна глибоко актуально для літератури XVIII в. Поставивши своїм завданням зобразити складне внутрішнє життя своїх героїв Стерн уперше ввів прийом “потоку свідомості” як способу зображення дійсності.
Життя й думки Тристрама Шенди роман без фабули, що складає з величезної кількості розрізнених епізодів і довгих відступів, являє собою історію сімейства Шенди. Однак сам Тристрам Шенди до останнього, дев’ятому тому роману досягає лише п’ятирічного віку, і його доля, очевидно, дуже мало цікавить автора
Стерн розмовляє із читачем від імені одного з багатьох героїв роману – сільського пастора, що філософствує дивака Йорика, що у парадоксальній і зовні наївній формі розкриває розбіжність між високими ідеалами й досить низинною дійсністю. В образі батька Тристрама, Вальтера Шенди, у минулому купця, а нині власника маєтку Шендихолл, дана остроумнейшая карикатура на “мислителя”-педанта. Жертва філософствувань Вальтера – його забита дружина, що, на превеликий жаль чоловіка, ніколи не вступає з ним у суперечку.
Улюблений герой автора – дядько Тоби, військовий у відставці, що бавиться грою у війну у власному саду, – настільки ж нерозумний і багато в чому наївний, наскільки добрий і великодушний. Вальтер Шенди, дядько Тоби, його денщик Трим, пастор Йорик – забавні диваки, люди яскраві, своєрідні – протипоставлені автором корисливому суспільству
Сентиментальна подорож книга, у якій від імені пастора Йорика розказано про подорожі Стерна по континенті. Йорик називає себе, на відміну від мандрівників марнолюбним і цікавих, “сентиментальним мандрівником”, якого набагато більше цікавлять власні почуття й переживання, породжені враженнями від баченого, чим життя, Природа й Історія країни, де він перебуває. Композиція “Сентиментальної подорожі” так само отривочна й зовні нелогічна, як і в романі “Життя й думки Тристрама Шенди”. Книга складається з ряду епізодів, зв’язаних лише образом самого Йорика й, що розповідають про зовні зовсім незначні події.
Гіркий гумор автора, що ставить під сумнів начебто безкорисливі й зворушливі почуття Йорика, пронизує ряд дотепних епізодів “Подорожі” (знамениті міркування Йорика із приводу замкненого в клітці шпака, зустріч із ченцем у Кале й ін.).