I. Достоєвський про Некрасова. (Ф. Достоєвський говорив про Некрасова, що його серце було зранене ще на початку життя. Та рана ніколи не загоювалася і впродовж усього життя поета була джерелом його пристрастей і страждань, що виливалися у поетичні рядки. Печать смутку і душевних мук лежить на всій творчості Миколи Некрасова.)
II. Життя і творчість поета – як одне ціле.
1. Великі відкриття маленького хлопчика. (Некрасов з дитинства бачив прояви соціальної нерівності. У підлітковому віці він на собі відчув, що таке голод і поневіряння. І все
Один з. них сумно сказав, що добре було б померти до ранку. Тоді хлопчик не міг зрозуміти цих слів, викликаних приреченістю і безнадією, однак у його серці назавжди залишився образ похмурого, тихого і хворого чоловіка.)
2. Перші творчі досягнення. (Перша поетична збірка М. Некрасова “Мрії і звуки” побачила
Некрасов повірив у свої сили і творчий хист. Уже наступні поетичні збірки викликали захоплення і мали успіх.)
3. “Співець страждань народних”. (Ніхто з російських письменників не написав стільки творів про людей простих – селян, фабричних робітників, а також тих, кого на будівництва зігнав докупи голод. Поеми “Коробійники”, “Мороз, Червоний ніс”, великий твір “Кому на Русі жити добре” – це той благодатний матеріал, за яким можна вивчати життя і побут селянства, народну мову, його вірування і звичаї. Це речі, які сильно і яскраво розповідають про трагічні долі простих людей. Про що б не писав поет, його думки пов’язані з долею народу, прямо чи опосередковано виникає питання, чи насправді долею визначено російському народові бути пригнобленим і безправним, чи він здатен до пробудження і протесту.)
ІІІ. Значення творчості М. Некрасова. (М. Некрасов своїм полум’яним словом зробив чимало для того, щоб розбудити дух народу, вселити у серця віру й надію. Виховане на його поезії покоління збиралося на силі і вчилося виявляти у собі громадянські почуття.
Той, хто заглибився у поезію Миколи Некрасова, навряд чи забуде образи російських людей – наче виліплених поетом із глини. Адже такого народного поета російська література ще не знала.)