У більшості односкладових іменників 1-го відмінювання (наприклад, день, сон, шов)відбувається випаданням голосних про = е в. непрямі відмінки єдиного й у всіх відмінках множини. Так звані випадні голосні є в словах день – дня, сон – сну, шов – шва, лід – льоду й багатьох інших. Слово мохи становить у цьому ряді деяке виключення.
Воно допускає двояке утворення непрямих відмінків – з випадного голосного (по загальному типі) і без її. В однині ми говоримо й пишемо: мохів і мохів, мохам і мохам, мохами й мохами; але в множинному мохи, мохів,
А от приклади із сучасної художньої прози: “Був знайдений уступ, засипаний землею, покритий мохами, крутий і високий” (Конст. Федін. “Міста й роки”); “мохами пахне, грибами, бурштинові рижики скрізь, рум’яні волнушки” (Юрій Козаків.