Заздрість

Одним із негативних почуттів, на жаль, властивих людині, є заздрість. Мені здається, мало хто з нас може похвалитися тим, що ніколи не хотів мати такий же гарний одяг, чи велосипед, чи друга, чи оцінку, як, наприклад, в однокласника. Думаю також, не всі здатні щиро порадіти ЗІІ того, хто в чомусь кращий, талановитіший, сильніший.

Таких прикладів може бути безліч, і всі вони свідчать про те, що кожному з нас більшою чи меншою мірою властиве це почуття. Хороше воно чи погане? Напевно, все ж таки негативне, бо навіть у Біблії заздрість називається смертельним

гріхом.

Заздрісна людина приречена на самотність. А це, зрештою, призводить до духовного падіння, відокремлення від суспільства взагалі. Заздрість може звузити коло друзів, зупинити наше моральне вдосконалення. Люди, найбільш схильні до заздрості, є, з одного боку, амбіційними, а з іншого – боягузами. Вони бояться визнати, що хтось кращий та успішніший.

Обурення через те, що інша людина, так само як і ти, має право на матеріальний добробут, на пизнання, успіх, є невиправданим ницим почуттям. Колись один філософ сказав: “Заздрість плаче за тих, хто радіє, і радіє за тих, хто плаче”.

Заздрість завжди

є недоброю, а тому ніколи не приносить нічого хорошого ні тому, хто її відчуває, ні тому, хто її викликає. Слід позбутися цього невдячного почуття, навчитися зосереджуватися не на комусь, а в першу чергу на собі. Коли думки зайняті власним добробутом, професіиним зростанням і особистим життям узагалі, часу та й потреби заздрити іншим немає. Передусім варто пишатися тим, яким є ти і що ти маєш.

Людина впевнена й самодостатня ніколи не заздритиме чужому і завжди буде шанована в суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Заздрість