У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл.
Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Дік-кенс показав, які потворні “Бідність” і “Темнота”.
Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але
Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника.
Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом.
Мені здається, що найцінніше в житті – це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були
Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.
Головні риси характеру Скруджа
У творі Чарльза Діккенса “Різдвяна пісня у прозі” ми познайомилися з головним персонажем Скруджем. Це непривабливий тип людини. “Скрудж був справжній жмикрут: він умів міцно схопити людину, як кліщами, придушити, скрутити, згребти”. Він був жадібний, твердий і гострий, як камінь, потайний і схожий на слимака.
Погляд у Скруджа був такий холодний, що від нього можна було замерзнути. Чи страшні для нас сніг, град, ураган? Так.
Але й вони часом змінюються, а Скрудж ніколи не змінювався. Навіть собаки сліпців боялися його поганого ока. Одним словом, це була дуже погана людина. Чарльз Діккенс описав його з самого початку так, щоб зразу дати зрозуміти, що нічого гарного у Скруджеві не було.
Але привид Марлея і три духи вирішили врятувати Скруджа й допомогли йому змінитися. Він побачив себе малим і самотнім, побачив свою ласкаву сестру й родину Боба. А ще побачив свою смерть і зрозумів, що ніхто про нього не може сказати нічого доброго.
Тому вирішив змінитися. Тепер Скрудж став щедрим і веселим. Він зрозумів, що гарні справи й добре серце набагато важливіші за скупість і грубість.
Мені здається, що такі люди, як колишній Скрудж, є і тепер. Я їм співчуваю. Це нещасні люди. І я всім бажаю бути щасливими й щедрими.
Треба мати добре серце, посміхатися людям, тоді всім буде веселіше і світліше.