Захистимо планету

Людина, як тільки усвідомив себе людиною, почав активно освоювати навколишній природний простір. І робив це, не розуміючи законів природи. Він жив у гармонії з нею. А що таке – закони природи? Їх, напевно, легше відчути, чим пояснити словами. Закони природи, на мою думку, це гармонія внутрішнього миру, що пояснити просто: роби добро, і воно до тебе добром вернеться.

Поняття “добро” стосується не тільки відносин між людьми, але й природи, а потім цілої планети. Так, як стали поводитися люди останнє сторіччя, свідчить про те, що люди перестали

поважати закони природи

Таким чином, значить те, що нам потрібно – це захищати планету від самих себе. Людство взагалі піклується про свої егоїстичні інтереси, про швидкі успіхи, не турбуючись про завтрашній день для онуків і правнуків. А вираження “На наше століття вистачить” придбав злочинний зміст

Я дуже хочу вірити в те, що моє покоління буде добріше попередніх, і ми будемо вивчати природу, щоб навчитися неї розуміти, і вона відплатить нам добром

Барвінок – вічнозелений чагарник, що росте по всій Україні. А тому він і має багато місцевих назв: хрещатий барвінок, барвин, барвинець, зеленка,

барвинчик. У народній символіці барвінок символізує молодість, мужність, любов і шлюб, нев’янучу красу, а уплетений у дівочий віночок, він ще означає символ материнської любові. Є навіть така загадка: “Цвіте синім, аркуш зелений, квітник прикрашає, мороз все вбиває – його ж не займає”.

За давніх часів у Київській Русі барвінок використали при різних обрядах, і саме з тих старожитніх часів зберігаються різні повір’я й легенди про цю рослину. Барвінок, наприклад, ніколи не викидали в сміття, а тільки на воду; уплетений у вінок він оберігає красу дівчини й мамині наставляння. Крім того, виявляється, що барвінок здавна відомий як цілюща рослина, що використали з давніх часів.

Барвінок розповсюджений майже у всій Європі, у Франції подекуди цю рослину називають ведьминой фіалкою, напевно, через те, що він має чудодійні властивості. Якби гості з Європи запитали мене, що таке Країна, я б відповів – це барвінковий край

Верба – одне з найпоширеніших дерев в Україні й одне з любимейший, тому що про вербу й калину складено дуже багато пісень, а ще говорять: “Без верби й калини немає Країни”.

Ще навкруги лежить сніг, а верба вже сповіщає про весну. Є така приповідка: “Зацвіла верба – прийшла весна”. Пухнаті бруньки верби – це така вражаюча дивовижа, коли придивляєшся до кожної сіренької або біленької бруньки: чи не блиснуть там вічка, тому що в кота!

Про вербу існує безліч повір’їв, легенд, приказок, різних оповідань. З народних вуст можна почути ліричні оповідання про вербу, що є символом родючої сили, пробудження природи, Країни, батьківщини. А ще розповідають різні страшні історії про старі сухі верби, У дуплах яких поселяється нечиста сила

У народі говорять: “Там де живе верба, буде жити й ріка”, “Де сріблиться вербица, там здорова водица”, тому колодязь копають завжди під вербою. Вербові галузі освячують напередодні Великодня у Вербну неділю. Гілками б’ють один одного, наказуючи: “Не я б’ю, верба б’є, через тиждень – Великдень”.

Бажають: “Будь здоровий, як верба”.

Верба оспівана в піснях, пересказана в легендах, вона й справді є одним із символів Країни

Пасічники, яких колись називали бортниками, завжди мали свого святого заступника – Святого Зосима, якого вони ушановують і понині. За давніх часів на кожній пасіці вивішували ікони захисника бджіл, біля них читали молитви, улаштовували різноманітні обряди. Крім того, у побуті було багато пасічницьких молитов і заклинань від злодіїв, хижаків, мору й т. п..

Чого б там не було, але святий Зосим міцно тримав заступництво над “божими мухами” – бджолами, своїми рукам, і пасічники віддавали йому свої хвали. Про це говорить і давнє прислів’я: “Поздоровляй бджолу на Зосима, то будуть рої й вощина”.

Зважаючи на те, що бортництво ще із князівських часів мало немаловажне значення в житті наших предків і як джерело продукту харчування, і як промисел, і як товар для продажу, то йому (тепер уже бджільництву) належить і тепер важлива роль у житті українців. На жаль, деякі варіанти використання меду або забуті, або й втрачені. Але тепер бджолярі також стежать і за поводженням бджіл, щоб угадати погоду. Наприклад: ранній виліт бджіл – буде гарна весна, бджоли обсіли акацію – буде дощ.

Ще є такі примовки: “Ради люди лету, а бджоли кольорам”, “Якщо влітку дощ рідко буває, то у вулики мед прибуває”, “Літо із квітами – вулик з медом”. Бджола на квітці продовжує радувати погляд усякої гарної людини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Захистимо планету