Якось під час прогулянки в лісі бабуся зірвала невідоме мені зелене рослинка. Спочатку я подумала, що воно має лікувальні властивості, але бабуся з посмішкою відповіла, що це барвінок і з ним пов’язано чимало народних звичаїв. Так я дізналася, що ця рослина зберігає зелений колір навіть під снігом, а живучість і витривалість барвінку, краса його кольору оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі він символізує молодість, любов і шлюб.
За народними звичаями хлопці рвали барвінок навесні і віддавали коханій дівчині.
Зелений барвінок, Стелися низенько, А ти, милий, чорнобривий, Присувайте – близенько!
Вінком, сплетеним з барвінку, прикрашали на весіллі голову молодої. У народі кажуть, що ця рослина цвіте на щастя, а в’яне до горя. Тому жодне весілля не обходилася без цього “символу життя”.
Ось такий цікавий розповідь почула я від своєї бабусі, і мені стало радісно, що я познайомилася з таким чарівним рослиною.