Сміх над сторінками “Кайдашевої сім’ї” – це своєрідний виклик абсурдності тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує людину. Змальовуючи цю “війну”, прозаїк раз у раз вдається до гумору ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто-таки разючі. Комічні ефекти також забезпечуються в повісті іронією й сарказмом.
Часто-густо сповнені іронії репліки Кайдашихи, особливо до невісток: “Лавріне! Підстав своїй жінці під ноги стільчика, бач, не дістане руками й до половини діжі”. Їдка іронія
“Лавріне, утри лиш носа своїй жінці. Он, бач, дядьки з носа виглядають”. Так само саркастично звучать Омелькові слова, звернені до Кайдашихи, хоча насправді ними він характеризує не свою жінку, а “каторжні” Западинці (пригадайте епізод, у якому віз перевернувся разом із Кайдашихою): “Та тут хоч спідницю скинь та й по яру бігай!
Ніхто не побачить, бо щось тут і хат не гурт видно”.
Рясніють сторінки повісті й зниженою лексикою, особливо в порівняннях:
Комічного ефекту автор досягає, використовуючи мовну нісенітницю у ворожінні баби Палажки: “Сарандара, марандара, гаспида угас, василиска попер! Амінь біжить, амінь кричить, аміня доганяє!”
Зверніть увагу, герої повісті майже ніколи не сміються, сміється читач, але в тім то й річ, що, коли відзвучить сміх, на дні душі залишається сум. “Сміх зі слізьми” є однією з рис української літератури – це відзначав і сам І. Нечуй-Левицький. Печально сміявся й українець М. Гоголь. Про “Кайдашеву сім’ю” можна сказати так само: це повість, у якій крізь сміх пробиваються сльози…
Завдання
Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку
…свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів. Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь. Настали жнива.
Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз… Кожної неділі просилася Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу. На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.
(3 votes, average: 3.33 out of 5)