Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру.
Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар-тинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя.
Відчувається турбота Т. Шевченка про долю рідного народу,
… вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
У цих рядках висловлене його заповітне бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Помираючи, він заповідає нащадкам порвати кайдани неволі і побороти ворогів і недругів, що несуть зло на рідну нашу землю.
Т. Шевченко впевнений, що народ збудує нове суспільство – “велику сім’ю, вольну, нову”. Друге прохання особисте і дуже скромне. Нехай не забудуть його, хай інколи згадають “незлим тихим словом”.
Твій заповіт виконаний, Тарасе. Тебе ніколи не забуде Україна.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)