Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. І тут, на цьому німому згарищі, раптом з’являється живе українське слово.
З’являється
Але згодом відмовляється від цього задуму і каже, що такої книги вже не треба.
Чому?! Та тому, що вона вже є! У світ виходить “Кобзар” Тараса Шевченка. Виходить у вічність священна книга пророка української нації. З’являється слово, яке стає на сторожі народу. Ось уже півтора століття
Чи є ще у світі такий поет, слово якого б урятувало народ? Слово, яке дає відповідь на найпекучіші питання, що постають перед цим народом за будь-якої доби.
В усі роки нас вражало дивовижне співзвуччя Шевченкові)! поезії із сучасністю. Кожне покоління гортало “Кобзаря” справді як Святе Письмо – книгу пізнання добра і зла. Ми пізнавали з нього самих себе і вчилися бути собою.
Розгорнімо ж цю книгу й сьогодні! І ми побачимо: те, що нині нуртує, в наших душах, що постійно хвилює і не дає нам спокою,- там є! (За М. Горинем)