Закордонна література (післявоєнний період)

Перекладна література завжди займала велике місце в дитячому читанні. Вона, так само як і рідна Література, впливає на моральне й эстетическое виховання дітей. Кращі добутки прогресивних закордонних письменників прищеплюють маленьким громадянам гуманізм, відданість ідеям пролетарського інтернаціоналізму, любов до знань, працьовитість

Багато чого було зроблене для того, щоб познайомити радянських дітей з художнім багатством народів соціалістичних країн. Для дітей молодшого шкільного віку переведені й оброблені болгарські, польські,

чеські, словацькі, сербські, румунські, угорські, в’єтнамські й монгольські народні Казки. Різноманітно їхній зміст: це казки про тваринних, побутові й повчальні, чарівні й сатиричні.

Вони відбивають багатовікову, віру народу в торжество добра й справедливості, його мудрість. Велика й пізнавальна цінність цих казок – у багатьох з них показані історичне минуле народів, боротьба за національну незалежність. Для дошкільників у післявоєнний період видані казки народів Югославії “Дівчина-лебідь” (сост.

Н. И. Кравцов), “Угорські народні казки” (пров. А. Красновой), збірник італійських казок “Три

апельсини” (обраб. Н. Гессе), “Казки В’єтнаму” (запис польського письменника Войцеха Жукровского), “Веселі казки різних народів” (сост.

М. Туберовский) і др.

Для дошкільників видане багато віршів, близьких за своїм характером до народних пісеньок, примовкам, лічилкам, небилицям. Англійські, чеські, польські дитячі пісеньки обробляли кращі наші дитячі письменники К. И. Чуковський, С. Я. Маршак і ін. За мотивами чеського фольклору С. Я. Маршак написав відомі книги для дошкільників “Хоровод” И “А. Бе.

Це…” Він же познайомив малят і з дитячими віршами сербського поета Иована Йовановича Змая (збірник “Хоробрий НиКа”).

Білі ромашки-сестрички, У ромашок білі реснички. Танцюють ромашки серед лугу До чого схожі один на одного! (“Ромашки”, пров. И. Токмаковой.) Поет має винятковий дарунок живописати словом: Крапка, крапка, Два крючочка – Це лапки в жука Два блискучих лепесточка Розсовуються злегка. (“Жук”, пров. М. Ярмуша.)

Франтишек Грубин пише для дітей і казки, але підходить він до традиційних образів по-своєму, часто міняючи навіть характер відомих дітям героїв. Так, у казці “Хлопчик з пальчик” герой “переріс… у нашій Празі всіх хлопців, навіть багатьох дорослих”.

Купається він у ванні, А спить на дивані

У чому ж причина такого чуда? И поет розкриває її перед читачем: не можна лежати цілий день, “як тюлень”, а потрібно трудитися, допомагати дорослим. “От що зробив працю!” – говорить він, закінчуючи своє оповідання про хлопчика, героя казки. В 1970 році у видавництві “Прогрес” вийшла нова книга Франтишека Грубина “Романс для корнета”.

У неї ввійшли й добутку для дорослих (вірші військового років, вірші із книг “Моя пісня”, “До кінця любові” і ін.), і вірші для дітей із книги “Пригорща віршів і казок” (1960). Поет бачить красу у всьому: і в праці, і у відносинах людей, і в навколишній природі – і вчить розуміти її й своїх читачів

Ян Бжехва (1900-1966)-широковідомий польський письменник, лауреат Державної премії. У нашій країні вірші Яна Бжехви відомі в переказах Бориса Заходера. Багато хто з них увійшли в збірники “Товаришам дітям”, “Веселі вірші”, “Усе для всіх” і ін. Часто персонажами віршів Яна Бжехви є звірі, птахи, комахи, предмети домашнього побуту – все те, що оточує дитини й добре йому знайомо.

Поет любить добродушно посміятися над недоліками в характерах героїв, але уникає моралей, заміняючи їх звичайно жартом, каламбуром. От, наприклад, Вороні, у якої “на сир особливе чуття”, доручено з’ясувати:

Хто зіпсував сир Хто в ньому наробив Стільки дір? Ворона охоче прийнялася за справу: Ворона Ширше, Поглибилася Ширше, У сир. Ширше…

От А де ж сир? Дірки Забудь про сир! Так і залишилося невирішеним питання: Ніхто не знає У світі – Звідки все-таки Дірки в сирі?! (“Дірки в сирі”.)

Добродушна посмішка, несподіванка кінцівки взагалі характерні для багатьох віршів Яна Бжехви. Наприклад, у вірші “Мураха” він розповідає звичайну історію: у школу треба було доставити стіл. Звернулися до Вола, Віл направив прохання до Осла, Осел – до Барана, Баран – до Кози й т. д. Нарешті, дійшла черга до Мурахи, і що ж:

Мураха, Хоч ростом був невеликий, Від роботи Увиливать Не звик Він умовляти себе не змусив, Він просто Взяв стіл – Идоставил. (“Мураха”.)

Для маленьких читачів у видавництві “Шкільна література” вийшла книга Марчела Бреслашу “Товстун вибирає професію”. Історію Товстуна, героя книги, переказав по-російському Ю. Вронский. Марчел Бреслашу висміює свого героя, показуючи, як ледар і ненажера шукав “ремесло собі під стать”. Непривабливий його зовнішній вигляд:

От він – білий Пузо височіє Так рум’яний, Горою Як малина Познайомся: Зі сметаною, Мій герой

Головне для Товстуна – знайти таке місце в житті, щоб можна було жити, уникаючи праці. Навчання для нього – покарання, він іде шукати собі інше ремесло. Перепробував багато чого: хотів стати садівником, шевцем, кравцем, потім вирішив бути лікарем, водолазом, але скрізь його підстерігали невдачі. Смішний Товстун у ролі вчителя арифметики:

Одиножди один Золотава айва Додати два Шоколад з халвою всередині.

Поет як би пропонує маленькому читачеві помізкувати над долею лжегероя, оцінити його вчинки. Тому в казці немає звичної кінцівки, коли пороть карається, а чеснота тріумфує:

Казка вся. І чи знайшов И невідомо, У житті Де герой, Місце И що, Легковажний И як, Товстун,

У такий спосіб, у захоплюючій для дитини формі Марчел Бреслашу говорить із читачем про вибір у житті сьогодення справи, про загартування й виховання свого характеру. Широкоизвестни поетичні збірники для дітей болгарського письменника Асена Босева (род. в 1913 р.): “Червона скрипка” (1956), “Юрдан і диван” (1963), “Забавні сторінки” (1968), “П’ять веселунів” (1971) і ін. Асен Босев постійно звертається до тем, які близькі й зрозумілі дітям.

Любов до життя в його віршах невіддільна від любові до праці, до чесних людей. Поет своєю творчістю формує дитячий світогляд, будить у дітях спрагу подвигу, створює характери, гідні нашої епохи