Письменник і історик. Жив у Галичині. Працював учителем.
Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: “Три побратими”, “Було колись на Україні”, “Козак Байда”, ” Роксолана “, “Князівська слава”, ” Історія України для дітей”. Є багато цікавих сторінок з життя моєї рідної України, які розкривають героїчне минуле нашого народу.
Сміливі, мужні лицарі не раз відстоювали її в боротьбі з ворогом-завойовником. Оповиті легендами, їхні імена прийшли в наше сьогодення.
Усього сім років було Михайлику, але який він був завзятий! Хлопчик “на коні їздив, начебто народився на ньому”, стріляв так, що в “птаха в польоті з лука потрапить”. Там, де батько – князь Володимир, там і він. Кияни любили Михайлика, поважали його за доброту й хоробрість, бачили в ньому свого майбутнього князя
Чорною хмарою вороги насунулися на Україну, обступили Київ. Але є такий ворог, силою якого стріли вертаються до хазяїна й ранять його! І звертаються печеніги: “Як знищити Михайлика?” І не можна вбити душу народу, а Михайлик
И не почорнити душу Михайлика! Ще дитина, а який мудрий! Не було в нього розпачу від того, що кияни погодилися видати його печенігам. Михайлик бачив несвідомість народу й розумів, що останнє рішення за ним. Мить – і вихром погнався між ворогів на крилатому коні.
Знаменитим воїном він кидає рідний Київ: “И що махне мечем праворуч, – це ворог, як зрубане дерево, падає, що махне мечем ліворуч, – це ворог, як підкошена трава, стелиться”. Знищив лицар цих печенігів. Останню послугу надав Києву, нарікаючи: “Не відвертаю я до тебе, аж поки весь народ не прийде до свідомості, хто він, що у ньому сила, не прийде в себе”.
В образі Михайлика я побачив відданого своїй землі людини, а в його словах – заклик до єдності народу, свідомості, “хто він, що у ньому сила”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)