Франція початку XVIII століття характеризується значним розвитком антирелігійних тенденцій, які стали одним з найбільш важливих аспектів освіти.
Першим і найбільш радикальним атеїстичним твором, що поширився у Франції на початку 30-х років XVIII століття став “Заповіт” сільського священика Ж. Мельє, згідно з яким “все, що ваші богословів і священики з таким запалом і красномовством проповідують вам про велич, перевагу і святості таїнств, яким вони змушують вас поклонятися, все, що вони з такою серйозністю розповідають вам про їх уявні
Однак, як правило, настільки жорстка позиція не була властива Просвітництву, яке до середини XVIII століття спиралося на принцип деїзму. Ця теорія визнає створення світу Богом, але виходить з того, що надалі Господь перестає втручатися у справи природи і суспільства. Деїсти, до яких належали Вольтер, Монтеск’є, а також більш пізні діячі Просвітництва – Руссо, Кондільяк, критикували всі поширені релігії і говорили
Якщо в XVII столітті головну роль в науці грала математика, то в XVIII її “наздоганяють” біологія, фізика, географія.
Наука набуває системного характеру. Раціоналізм XVII століття поступово змінюється. Він поступається місцем переконаності у можливості та необхідності розвитку розуму, освіти людської особистості.
Друга половина 40-х років XVIII століття характеризується становленням матеріалістичних поглядів. Твори Ж. Ламетрі містять твердження про те, що мисляча людина не знайде ні теоретичних підстав, ні практичних інтересів для своєї віри в Бога. Однак він вважав, що атеїзм не підлягає поширенню серед звичайних людей і зрозумілий тільки небагатьом обраним, хто стоїть вище за інших в інтелектуальному плані.
В кінці 40-х роках матеріалістичні погляди отримують обгрунтування в роботах Д. Дідро і П. Гольбаха, які вважали атеїзм необхідним і доступним для всіх.
Механістичне природознавство, яке панувало до другої половини XVIII століття, досліджувало рух, переданий від одного тіла до іншого, пояснюючи початок руху діями Бога, як, наприклад, Ньютон з його теорією “першого поштовху”.
Вольтер також визнавав наявність якоїсь вічної істоти, яка є творцем всіх інших. Вольтерівський деїзм став основою для формування поглядів матеріалістів 30- 40-х років, оскільки він визнавав за Богом тільки створення світу, а згодом, на думку Вольтера, Бог у справи світу не втручається. Ламетрі, Дідро, Гельвеція, Гольбах, творчість яких співпала з розвитком хімії, геології та біології, отримали підставу для твердження про розвиток природи з самої себе.
До 60-70-х років Вольтер відмовляється і від твердження про божественне створення світу, проте не від існування Бога взагалі. У той же час він не знаходить відповіді на такі питання, як походження світу, місцезнаходження Бога.
Дідро став ініціатором створення “Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел”, видання якої тривало з 1751 по 1780 роки. Вона стала центром, що об’єднав просвітителів. Книга містила відомості з математики, астрономії, географії, описувала технологію виготовлення промислових виробів.
Мануфактура поступово поступається місцем більш складної організації праці. Розвиток мануфактур характеризувався поділом праці до самої простої операції, що стало поштовхом для розвитку винахідницької діяльності. Винахід “летючого” човника в ткацькому виробництві, заміна людської руки механізмом, стало початком промислового перевороту.
Прискорення ткацтва зажадало створення прядильної машини, винайденої ткачем Джеймсом Харгривсом. У 1784 році Едмунд Картрайт дарує людству механічний ткацький верстат. У 1771 році з’являється підприємство, де машина приводилася в рух водяним колесом. Це була вже не мануфактура, а перша фабрика, на якій операції здійснювалися машинами.
У 1784 році механік Джеймс Уатт створив парову машину, яка могла застосовуватися незалежно від наявності поблизу річки, на відміну від водяного колеса. Це ознаменувало вже перехід від мануфактури до фабрики. Перший робочий паровоз створив інженер-самоучка Джордж Стефенсон в 1814 році.
Масове будівництво залізниць починається в 20-х роках XIX століття використовуються нові матеріали і джерела енергії.
Таким чином, розвиток науки в епоху Просвітництва розвивалася в руслі методології раціоналізму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)