Унікальність художнього хисту М. Бажана визначається зокрема тим, що музика, живопис, архітектурні форми органічно входять у його поезію, митець робить спробу передати їх словом. Ще в ранній творчості він звертається до поетичного осягнення архітектурних форм у триптиху “Будівлі”, з пластичною виразністю й експресією змальовуючи високі готичні вежі, барокову браму й сучасну будівлю. Щодо змістового наповнення цей твір має певні прорахунки, але його форма позначена цікавими авторськими знахідками. Поет зображує архітектурні споруди
Над землею гримить.
Над старою землею гримить,
Як марш нечуваних століть,
Будування висока музика.
(“Будинок”)
У тіні пагорків, процвівши потаймиру
Звучить колона, як гобоя звук,
Звучить собор камінням Dies irae!
Мов ораторія голодних тіл і рук.
(“Собор” )
Dies ігае (лат.) – гнів Божий.
М. Бажан, наслідуючи поетику бароко, щедро нанизує порівняння, щоб передати довершеність архітектурних форм: “встає огонь святобливої готики, як ватра віри, як стара яса…”, “…готичний розцвітав трилисник, мов хрест, мов
Численними є й поетичні варіації М Бажана на музичні теми. Вже хрестоматійним став приклад з поеми “Міцкевич в Одесі” (розділ “Мазурка”), коли поет енергійними рядками хорею передає життєрадісний настрій танцю:
Разом прянуть, стануть в пари
Браво грянуть.- рях-цях-цях,-
Дами, панночки, гусари,
Джигуни в вузьких штанцях.
Дідичі, негоціанти,
Фрачні франти, пачкарі.
Ад’ютантські аксельбанти,
Флотські шарфи й якорі.
Цикл “Нічні концерти” – це вияв любові поета до світу музики. За своєю побудовою він нагадує музичну гаму: сім віршів – сім нот. їх сюжети нескладні. Це, наприклад, епізод, коли виснажені війною люди слухають у визволеному Києві знамениту сьому симфонію Дмитра Шостаковича, чи бентежний монолог Шуберта, в якому розкривається душа героя одного з віршів. М. Леонтович і сучасний український композитор Л. Грабовський – автор симфонії-легенди “Вечір на Івана.
Купала”, створеної за мотивами повісті М. Гоголя, Едіт Піаф і Віла Лобос, Я. Сібеліус і Д. Шостакович – цей вибір імен зумовлений поетовими музичними уподобаннями, це відгук його душі на неперевершені творіння різних епох, народів і стилів.
Проте М. Бажан часто лише відштовхується від конкретного музичного твору, виходить за його межі, щоб передати власне сприйняття музики. Тому змалювання музичних вражень відбувається уже тоді, коли поет звертається до відповідної тематики. Музичність виявляється і в звучанні самого вірша, у вмілій імітації словом музичного ритму, як, наприклад, у вірші “Вальс Сібеліуса в Ленінграді”, в якому тристопний амфібрахій точно передає плавність, уповільненість і ніжність звучання музичного твору. Такі звукові образи, як “тупіт чобіт”, “глухий барабанний дріб”, різкі слова чужомовних команд надають особливої виразності поетичному малюнку у вірші “Сьома симфонія Шостаковича”, тим паче, що образи літературні відповідають образам у партитурі симфонії. Але поет не прагне до навмисного “омузичення” циклу “Нічні концерти”.
Головне для нього – відкрити музику як багатющий спектр людських почуттів: радості і смутку, щастя і страждання, безнадії й відчаю, віри й торжества життя. М. Бажан використовує принцип переведення музики в зоровий ряд. Так, у поезії “Криниця Леонтовича” він досягає цього за допомогою містких метафор:
Краплинка музики. І оживуть вуста.
Росинка музики. Бездонна глибина.
Сльозинка музики. Як плач землі, свята.
Криниця музики. Не вичерпать до дна
Її ні генію, ні вітру, ні літам…
Для М. Бажана музика М. Леонтовича, багатоголосся і ліризм його задушевних мелодій асоціюються з образом потоку живлющої води:
Струміння музики. Воно іде потоком,
Його не зміряти ані числом, ні строком,
Воно припливами росин, сльозин, краплин
Свій безупинний розливає плин…
Вдало знайдений поетичний паралелізм вода – музика підкреслює думку про те, що музика необхідна людині, як вода, проте вона, музика, на відміну від води, поїть і спраглу душу людини, що бажає нових і нових вражень, емоцій, настроїв, намагаючись осягнути навколишній світ.
Такими свіжими і яскравими барвами М. Бажан розкриває перед читачем “музики благословенну соборність”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)