Найчарівнішою і найзагадковішою квіткою здавна вважається цвіт папороті, який розпускається дивним сяйвом опівночі проти Івана Купала. Ця легенда завжди захоплювала і спонукала молодих людей до пошуків квітки щастя. Дарма що наука доводить неможливість будь-якого цвітіння папороті.
Але ж легенда така красива, то як від неї відмовитися! Адже той, хто зірве цвіт папороті, стане щасливим на все життя, навчиться розуміти мову тварин, птахів і рослин, йому відкриються заховані в землі скарби, над ним не матиме влади нечиста сила. Проте знайти
Давні легенди свідчать, що квітку слід шукати у глушині лісу, де не чути на світанку співу півнів. Потім, перш ніж зірвати квітку, треба здійснити магічні обряди. Саме тоді, як свідчать перекази, відбуваються всілякі дива, налітає вихор, спалахують блискавки і тріщать повалені дерева. Цвіт папороті треба сховати в шапку, за пазуху, щоб не відібрала нечиста сила. І головне – щодуху втікати з лісу, не озираючись, бо квітка чи знайдений скарб
Деталей і легенд про цвіт папороті дуже багато: в Україні що не село – своя легенда.
Я не випадково почала твір з народних вірувань про цвіт папороті в купальську ніч. Такі легенди, обряди і звичаї свого часу зібрала у полтавських селах матінка Миколи Гоголя, детально описала у всіх варіаціях і надіслала синові до Петербурга. Із зібраного матеріалу, доповненого багатою уявою Гоголя і письменницьким хистом, народилася фантастична історія з красномовною назвою “Вечір проти Івана Купала”.
Кохання і бідність змусили героя фантастичної історії Миколи Гоголя зв’язатися із нечистою силою. Бідний наймит Петро Безродний, дізнавшись про намір батька коханої дівчини віддати доньку заміж за багатого ляха, запив у шинку. П’є горілку, а вона його не бере. Тут і підсів до нього місцевий дивак Басаврюк. Селяни сторонилися того чоловіка і підозрювали, що то сам диявол у людській подобі.
Басаврюк сказав Петрові, що може допомогти у його біді. Петро матиме і купу грошей, і кохану наречену, і щасливе життя. За це Петро має дечим заплатити.
На тому і порішили.
Наступної ночі проти Івана Купала Петро вирушив у лісові нетрі за квіткою папороті. Знайшов він вогняну квітку і зірвав її. За домовленістю з Басаврюком, прийшла до Петруся відьма, поворожила над квіткою і кинула її на землю, а та вказала, де сховано скарб. Викопав Петро скриню зі скарбом, але відьма сказала, що скарб треба кров’ю скропити, інакше він у землю піде. І підвела дитину.
Глянув Петро, а перед ним стояв Івась, малий братик коханої дівчини. Розсердився Петро, хотів на відьму кинутися, а позаду Басаврюк грізно нагадав, що обіцянки треба виконувати. Знавіснів юнак, схопив ніж і пролив безвинну кров.
Після цієї кривавої ночі все пішло, як обіцяв Басаврюк. Вдома стояли два мішки з золотом, справили весілля з коханою дівчиною. Гуляли довго і раділи щастю.
От тільки сказали, що Івася перед цим цигани вкрали. Після гучного весілля жити б і насолоджуватися щастям, та Петро дедалі більше сумував. І люди косо поглядали на щасливця, мовляв, невідомо як здобуті скарби ще нікого не робили щасливим. Коли Петро геть засумував, молода дружина чимало сліз пролила, а потім покликала знахарку. Коли Петро побачив стару цілительку, дико засміявся і кинув сокиру.
Стара миттєво зникла, натомість з’явився привид Івася. Сестра вискочила з хати за ним, а Петро зачинив двері. Люди не могли відчинити двері, а коли вибили їх побачили дивну картину: замість Петруся купку попелу, а в мішках лежали не золоті червонці, а звичайні черепки.
Петрова кохана пішла в монастир і ніби заніміла.
Ось такий сумний кінець швидкого збагачення, пов’язаного з нечистою силою. Давні легенди про купальський цвіт папороті – це не лише фантастичні історії. У них міститься застереження не продавати душу дияволові. Гоголь у своєму творці утверджує закони народної моралі. Влада золота згубила робітника Петра.
А статки, здобуті нечесним, злочинним шляхом, щастя не принесуть. Як кажуть у народі, на нещасті щастя не побудуєш.
Сумна і красива фантастична історія Миколи Гоголя – наче сама квітка папороті виросла на багатому грунті давніх міфів і легенд, звичаїв і вірувань українців. І, всупереч законам ботаніки, квітне вона дотепер завдяки великому таланту письменника – вихідця з Полтавщини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)