Повість Миколи Васильовича Гоголя “Вечір проти Івана Купала” входить в найвідоміший цикл творів автора під назвою “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” і є одним з найбільш цікавих та інформативних творів української літератури про нечисту силу. Саме тому цей твір можна розглядати як еталонний, якщо говорити про нечисту силу в Україні, її ролі в житті суспільства і тому місці, яке вона займає в житті конкретних жителів. На його прикладі можна розглядати актуальність нечистої сили в суспільному житті українців.
У повісті автор
Звичайно, він віддячив йому за допомогу кількома мішками з золотом, але цього для повного щастя Петруся було недостатньо. Так, він зміг одружитися з коханою, але під час цього процесу по зриванню цвіту папороті щось сталося з братом його коханої, маленьким Івасем, після цих дій Івась зник. Говорили, що його вкрали цигани, але Петрусь розумів, що швидше за все в цій пропажу є тільки його вина. Бачачи, як він мучиться, його дружина звернулася за допомогою до чаклунки. У результаті її дій та впливу на Петруся він зникає так само.
Тільки після цього всі розуміють, що Петрусем скористалася нечиста сила в особі Басаврюка.
Микола Гоголь зміг досить цікаво описати прояви нечистої сили в житті людини, але, говорячи про дійсність і життя сучасне, варто відзначити, що таких яскравих проявів нечистої сили, як було описано в цій повісті, не спостерігається. Щодо її існування все ще панує дві точки зору. Згідно з однією з них, нечиста сила – це вигадка людини, витівка людської психіки. Але за другою версією нечиста сила дійсно існує, представляючи інтереси диявола на Землі.
Обидві ці думки заслуговують права на існування.