Яго центральний персонаж трагедії Шекспіра “Отелло”

Яго центральний персонаж трагедії У. Шекспіра “Отелло” (1604), поручик на службі в Отелло. По натурі хам і плебей, змушений бути в служінні в “мавра”, ненавидячи його за випробовуване їм при цьому приниження, не в силах бути свідком безтурботного щастя Отелло й Дездемони, він сплітає навколо них дивовижну інтригу, у мережу якої попадає, сам того не відаючи, і лейтенант Кассио, підлеглий Отелло. Я.- повна протилежність Отелло: хитрий, підступний, заздрий, готовий на будь-яку низькість, щоб зруйнувати ту гармонійність, що бачиться йому Вотелло.

Я.-

один із шекспірівських улюблених типів “лиходіїв”, однак на відміну від Ричарда III або Макбета він крейда і його помисли й устремління непорівнянні по масштабі. Він не є “втілення зла” – просто злісний інтриган, однак придуманої його недалеким, але вивертким розумом інтриги вистачає для того, щоб підкорити собі (і в остаточному підсумку погубити) великодушного Отелло й Дездемону, що на відміну від Отелло значно краще розуміє, чтб є Я., але протистояти йому не може. Ненависть, що рухає всіма вчинками й помислами Я., його неприйняття кожного, у кому не випадково бачиться йому перевага над самим

собою, виявляється страшною руйнівною силою, саме ненависть, саме руйнування – те єдине, на що здатно цю людину

Йому при цьому ведені закони людської психології – але лише ті, що рухають учинками низинними, недобрими. Високі вчинки настільки його дратують, що в нього з’являється інстинктивне бажання – зламати, знищити. Уміючи в кожному знайти його слабке місце, він майстерно грає на цій струні

У фіналі, викритий власною дружиною, що він у неспроможній злості заколює кинджалом, Я. залишається живий – чекаючи суду й страти. У сюжеті трагедії Шекспіра саме він є пружиною дії, джерелом інтриги

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пимон герой однієї сцени, п’ятої картини трагедії. Роль П. відносно невелика. Однак функція цього персонажа в розвитку сюжету, у зчепленнях ідей, образів – важлива й...

Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” (1825), монах-літописець Чудова монастиря, “старець лагідний і смиренний”, під керівництвом якого складається молодий чернець Григорій...

Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили...

Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає...

Центральний персонаж повести М. А. Булгакова “Собаче серце” Професор Преображенський хірург, світило світового значення. Його літературними побратимами є Базарів, Лопухів, Кірсанов. Так само як вони, професор Преображенський – прихильник філософії розумного егоїзму, раціоналіст,...

Вічні трагедії людства (За трагедії У. Шекспіра “Гамлет”) На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота....

Гектор – центральний персонаж поеми Гомера “Іліада” Син царя Трої Пріама, батька п’ятдесяти синів і п’ятдесяти дочок. Чоловік Андромахи, дочки Гетіона, царя Фів, вбитого Ахіллеса. У “Іліаді” Г. супроводжують епітети “великий”, “блискучий”,...

Центральний персонаж роману “Сатирикон” Трималхион являє собою тип богача-вольноотпущенника, з усіма особливостями цього роду людей, з погляду утвореного й тонкого аристократа. Погана схоронність добутку (від якого дійшла до нас...

Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский....

Герої трагедії У. Шекспіра “Ромео й Джульетта” Герої трагедії У. Шекспіра “Ромео й Джульетта” (1595), що стали назавжди символом прекрасної, але трагічної любові двох юних істот, розділених непоправно одвічний ворожнечею сімейних кланів,...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча й не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховенского з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. И. Герцена Тимофій Миколайович Грановский (1813-1855). Джерелом відомостей...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Порфирій Петрович приставши слідчих справ при одній з поліцейських частин Петербурга, ведучий справа про вбивство й пограбування старухи-процентщици Алени Іванівни і її сестри Лизавети. Ще...

Юродивий персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Юродивий – центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна ” Борис Годунов ” (1825). Юродивими на Русі називали блаженних, що відмовилися “Христа заради” від земних благ...

Центральний персонаж комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Якщо шукати в характерах п’єси классицистические, а через них і античні прообрази, то Скалозуб відповідає “хвалькуватий воїн”, популярна маска римських комедій, втілена в знаменитому “вежі...

Центральний персонаж драми А. П. Чехова “Три сестри” Барон Тузенбах німець, щообрусів, народжений у Петербурзі, “холодна й дозвільному”, – сама щаслива людина в п’єсі. Він гостро почуває “рубежность”, “переломність” теперішнього часу й всією...

Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна” У царя Дашаратхи довгий час не був спадкоємця; після багатьох жертвоприносин чоловік і жінка пануючи – Кауша-лья, Кайкейи й Сумитра народили йому чотирьох синів: Раму,...

Троекуров центральний персонаж повести А. С. Пушкіна “Дубровский” Троекуров – реально, що проживав у Нижегородському повіті поміщик, що володів величезними вотчинами. У характері персонажа також багато чорт двоюрідного діда Пушкіна – генерал-майора Петра...

Герой трагедії Шекспіра “Тит Андроник” Тит Андроник на відміну від героїв інших “римських трагедій” Шекспіра, не має прямого історичного прототипу. Швидше за все драматург взяв це ім’я з історичних хронік...

Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви...

Центральний персонаж роману “Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский” Спокушений обіцянкою Дон Кихота одержати в подарунок один із завойованих островів і стати губернатором, бідний селянин Санчо Панса залишає дружину й дітей і як зброєносець...

Центральний персонаж пьесшекспира: історичної хроніки “Генріх IV” і комедії “Виндзорские насмішниці” Один із самих популярних комічних персонажів Шекспіра. В образі свого героя драматург “сполучив” двох реальних історичних персон. Це сер Джон Олдкасл, лорд Кобем, що примкнув,...

Центральний персонаж драми Сухово-Кобылина “Справа” Тарелкин уособлення “нової” Росії, нової моралі, вираження нігілістичного світогляду. Тарелкин людина, здатний на всі (“з мертвого зняв би шкіру”), готовий на будь-який злочин, але фатально...

Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М....

Співвідношення помсти й справедливості в трагедії У. Шекспіра “Гамлет” 1. Джерела сюжету. 2. Християнські і язичеські погляди на помсту й справедливість. 3. Зміст трагедії В. Шекспіра. Ви чули, що сказано:”око за око, і зуб...

Макар Долгорукий – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Підліток” Макар Долгорукий – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Підліток” (1875), юридичний батько Аркадія Долгорукого (Підлітка), колишній кріпак Вер-сшова. П’ятдесяти років одружився на вісімнадцятирічній дворової...

Проблеми кохання і щастя у трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео і Джульєтта” Англійський драматург, поет, який створив всесвітньо відомі сонети (1593-1600), драматичні твори: “Ромео і Джульєтта” (1594), “Гамлет” (1601), “Отелло” (1604), “Король Лір” (1606), хроніки, комедії. Усього...

Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазовы” Смердяков слуга поміщика Федора Павловича Карамазова, його незаконнонароджений син від міський юродивой Лизавети Що Смердить (звідси відбувається й прізвище, що визначило в якімсь ступені головні...

Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне...

Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот” Парфен Рогожин – одна з найтрагічніших фігур у російській літературі. Спочатку – битий власним батьком купчик у смазних чоботах і кожусі, потім – мільйонер, байдужий...