Щоб говорити про совість індивіда, треба усвідомлювати, чи вона в нього є. Отож, виникає питання, власне, а що таке совість? Можна, звичайно, звернутися до тлумачних словників, довідників, але вони не дадуть вичерпної відповіді, бо, на мою думку, це внутрішнє відчуття кожного. Адже соціологи будуть давати своє визначення, психологи – своє, іншу думку матимуть політологи, історики і т. д. Кожний сам для себе має вирішити, що таке совість, і чи є вона в нього, чи десь дрімає собі в закуточку.
Дуже вичерпно з цього приводу у свій час сказав І. Кант:
Поміркуймо разом. Кожен із нас хоче бути самостійним – це чудово. Вимагати до себе поваги – цілком природно. Мати власний погляд – просто необхідність. Хочеться бути самостійним і дорослим – здорово.
Мені здається, саме в цей момент має включатися отой “закон, що живе в нас”. Для чого? А щоб не “плавати” біля дошки в школі, не тремтіти в передчутті, що тебе викличуть
Та все ж таки… Якщо кожного разу не звертатися до головного контролера нашої поведінки – совісті, то розмови про нашу дорослість і самостійність – просто фарс, після того, коли, наприклад, батьків викликають у школу чи то з приводу навчання, чи то з приводу поведінки їхнього чада. “Совість – найкраща моральна книга з усіх, які ми маємо, до неї треба якнайчастіше заглядати” – писав відомий учений Паскаль.
Справді, мораль і совість – поруч. Бо що таке мораль? На перший погляд видається, що відповісти на це питання зовсім неважко. Мораль – ось вона поруч. Вона в мені, у тобі, у людях навколо.
Щомиті виявляється мораль у взаємовідносинах із людьми, як і наша совість. Просто спостерігай і роби висновки! Усе ніби так. Проте, спробуйте дати моралі визначення, так само як і совісті.
Універсального визначення ви не знайдете, та думки мудрих людей вам допоможуть. Наприклад, думка французького філософа П. Буаста така: “Моральні правила схожі на знаки, які вказують шлях на терені життя й показують підводні камені”. Правильна думка, адже мораль втілюється в норми й правила, а вони регулюють поведінку людей, їхні стосунки, водночас породжуючи внутрішній закон – совість. Заповітом для нащадків лишаються слова всесвітньо відомого А. Ейнштейна: “Ніколи не йдіть проти совісті, навіть якщо цього вимагають державні інтереси”.
Цей мудрий чоловік знав, про що говорив.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)