Твір на тему: Я і моя совість (Культурна людина. Якою я її бачу?)

Щоб говорити про совість індивіда, треба усвідомлювати, чи вона в нього є. Отож, виникає питання, власне, а що таке совість? Можна, звичайно, звернутися до тлумачних словників, довідників, але вони не дадуть вичерпної відповіді, бо, на мою думку, це внутрішнє відчуття кожного. Адже соціологи будуть давати своє визначення, психологи – своє, іншу думку матимуть політологи, історики і т. д. Кожний сам для себе має вирішити, що таке совість, і чи є вона в нього, чи десь дрімає собі в закуточку. Дуже вичерпно з цього приводу у свій час сказав І. Кант: “Закон,

що живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, застосування наших вчинків до цього закону”.

Колись мене запитали, що таке совість, я думаю, що совість – це те, що не дозволяє нам чинити погано стосовно інших людей.

Поміркуймо разом. Кожен із нас хоче бути самостійним – це чудово. Вимагати до себе поваги – цілком природно.

Мати власний погляд – просто необхідність. Хочеться бути самостійним і дорослим – здорово. Мені здається, саме в цей момент має включатися отой “закон, що живе в нас”.

Для чого? А щоб не “плавати” біля дошки в школі, не тремтіти в передчутті, що тебе

викличуть відповідати на уроці, щоб “вішати локшину” вчителям із приводу невиконаного завдання. І ще: хіба не страждає наша самоповага, якщо відсутня совість, коли нам починають “втокмачувати”: учіться, бо потім пізно буде… Йдеться, власне, про елементарні речі, нібито й говорити про них незручно, адже дорослі й самостійні люди так не чинять, а ми ж у школі хочемо стати скоріше дорослими.

Та все ж таки… Якщо кожного разу не звертатися до головного контролера нашої поведінки – совісті, то розмови про нашу дорослість і самостійність – просто фарс, після того, коли, наприклад, батьків викликають у школу чи то з приводу навчання, чи то з приводу поведінки їхнього чада.

“Совість – найкраща моральна книга з усіх, які ми маємо, до неї треба якнайчастіше заглядати” – писав відомий учений Паскаль. Справді, мораль і совість – поруч. Бо що таке мораль?

На перший погляд видається, що відповісти на це питання зовсім неважко. Мораль – ось вона поруч. Вона в мені, у тобі, у людях навколо. Щомиті виявляється мораль у взаємовідносинах із людьми, як і наша совість. Просто спостерігай і роби висновки!

Усе ніби так. Проте, спробуйте дати моралі визначення, так само як і совісті. Універсального визначення ви не знайдете, та думки мудрих людей вам допоможуть. Наприклад, думка французького філософа П. Буаста така: “Моральні правила схожі на знаки, які вказують шлях на терені життя й показують підводні камені”.

Правильна думка, адже мораль втілюється в норми й правила, а вони регулюють поведінку людей, їхні стосунки, водночас породжуючи внутрішній закон – совість.

Заповітом для нащадків лишаються слова всесвітньо відомого А. Ейнштейна: “Ніколи не йдіть проти совісті, навіть якщо цього вимагають державні інтереси”. Цей мудрий чоловік знав, про що говорив.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Твір на тему: Я і моя совість (Культурна людина. Якою я її бачу?)