Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка
I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.)
II. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка.
1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці… ” (Поезія написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до
Україно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рік.
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.)
2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. (Гімн незрадливій материнській любові і синівській вірності Вітчизні звучить у поезії “Лебеді материнства”.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Бо двох Батьківщин, як і двох матерів, не буває. Ця сповнена материнської ніжності
3. Найважливіше для поета – доля України (за поезією “Україні”). (Ліричний герой Симоненкової поезії щасливим почуватиметься лише тоді, коли процвітатиме його країна, коли буде в ній мир і спокій, коли в ній щасливо житимуть люди:
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.)
III. Сила поезій В. Симоненка. (Сила – в безмежній щирості та правдивості. Його поезія примушує кожного замислитися над тим, як він живе.
Автор прагнув наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, розбудити національну свідомість, патріотичні почуття. Саме для неї – рідної України – поет жив і творив:
Ради тебе перли в души сію,
Ради тебе мислю і творю… )
(1 votes, average: 5.00 out of 5)