Він вышней волею небесрожден в оковах служби царської. Він у Римі був би Брут, в Афінах Периклеса тут він – офіцер гусарський.(“До портрета Чаадаєву”, 1820)
Звернемося до вірша. Перечтем перший чотиривірш:
Любові, надії, тихої славынедолго тішив нас обман… і т. д.
Як зрозуміти ці рядки? Очевидно, перша строфа говорить про мирні насолоди життя, про надії на щастя, про літературну славу, славу мирної, тихої. Саме в такому змісті варто розуміти епітет “тиха”, що нерідко здається учнем “невідповідним” до слова “слава”.
Надії на ліберальні реформи не здійснилися. В умовах прлитического гніта, безправ’я й сваволі мирне щастя, “тиха слава” неможливі. Відзначаємо простої, але сильне порівняння: “Як сон, як ранковий туман”.
Ні від сну, ні від ранкового туману, дійсно, нічого не залишається. На зміну устремлінням до мирного особистого щастя приходять цивільні почуття, желанья, пов’язані з політичною боротьбою. Читаємо другу строфу.
Звертаємо увагу на два образи, що виникають у ній: “влада фатальна”
У даному контексті він значить: жорстока, нелюдська. Батьківщина названа “вітчизною”, тобто відібрано з ряду можливих синонімів те слово, у якому є відтінок сердечності, інтимності. У розібраній строфі поет сказав:”Але в нас горить ще желанье”. Він говорить не тільки про себе, але виражає почуття й думки багатьох. Про яке бажання він говорить?
Перечитуємо наступну строфу, з її змісту це бажання визначається: настання “мінути вільності святий”. Про що говорить слово “мінута”? Про швидке здійснення “вільності”, мабуть, про перемогу справи звільнення шляхом революційної боротьби.
Що означає в даному контексті епітет “святий”? Високе розуміння слова “вільність”. Порівняння “як чекає коханець молодої мінути вірного свиданья” підкреслює й щирість і силу нетерпіння, і впевненість у здійсненні затаєного бажання (“вірне” свиданье).На цій строфі закінчилися глибокі міркування поета, що природно підготували патріотичний революційний заклик, укладений у двох останніх строфах. У двох останніх строфах укладений заклик “вітчизні присвятити душі прекрасні пориви” і виражений упевненість у тім, що “Росія вспрянет від сну, И а уламках самовластья напишуть наші імена!”.Що значать слова “уламки самовластья”? Падіння самодержавства, революція і її перемога.
Яку ж ідею висуває поет, до чого він призиває? До самовідданого служіння батьківщині шляхом боротьби із самодержавством. Справжній патріотизм невіддільний для поета від революційної боротьби.
До заклику, укладеного у двох останніх строфах, ідуть міркування поета. Вони й приводять до заключного звертання до друга. Звернемося до деяких деталей.
Як називає поет того, до кого звертається? “Мій друг” і “товариш”. Перше звертання зрозуміло й звично. Чаадаєв – близький друг поета. Що несе друге звертання?
Слово “товариш” вносить новий відтінок – учасник справи звільнення, соратник у боротьбі. Що значить вираження: “Зійде вона, Зірка чарівного щастя?” Перемога в боротьбі за волю. Слово “зірка” у політичній лексиці епохи часто символізувало революцію, схід зірки – перемогу справи звільнення. Рилєєв і Бестужев назвали свій альманах “Полярною зіркою”.Кюхельбекер в одному з віршів писав:
Ми разом помчимося туди, Туди, де сходить волі зірка
(2 votes, average: 2.50 out of 5)