“Характеристика Сент-Iв”

Завдяки творчості Вольтера наприкінці XVIII – на початку XIX століть відбулося значне поширення так званого вольтер’янства, яким позначалося іронічне ставлення до загальноприйнятих правил і істин, пафос спростування авторитетів і дух вільнодумства.

Яки письменник і як людина Вольтер багато у чому випереджав свій час і мав надзвичайно передові погляди. Наприклад, письменник відстоював такі передові для свого часу ідеї, як право простих громадян обирати суспільних та державних лідерів шляхом голосування, суд присяжних, право людей

на будь-яку релігію, а також впровадження масового щеплення населення для захисту від епідемій. Але найголовнішим “винаходом” письменника можна вважати загальноєвропейську громадську думку, яку він створив своїм життям, своїми працями.

Ця думка стала запорукою демократії у майбутньому і перетворилася у настільки потужну політичну силу, що з часу, в який жив Вольтер, її не наважувалися ігнорувати навіть найвищі посадові особи більшості європейських держав, що визнавали себе цивілізованими.

Критичні твори Вольтера стали воістину смертельною зброєю, тому за життя письменника у нього з’явилося чимало

впливових ворогів, яки прагнули йому помститися. Досить часто Вольтеру доводилося друкувати свої твори у офіційно незареєстрованих і навіть у нелегальних друкарнях. У випадку безпосередньої для себе загрози Вольтер привселюдно заявляв про свою непричетність до тієї чи іншої праці, або про друкування твору без його дозволу.

Цікавий той факт, що Вольтер не опублікував жодної з своїх філософських повістей пі власним ім’ям. У нього було сто тридцять сім псевдонімів, за якими він приховував своє авторство. Він любив повторювати: “Я прихильник істини, але ворог мучеництва”.

Одним з найвідоміших творів Вольтера по праву вважається повість “Простак”, в якій письменник розкриває образ звичайної природної людини, яка намагається жити за людськими, а не за суспільними законами. Серед жіночіх образів головним у цьому творі є образ Сент-Ів, яка теж по-своєму була природною людиною. Автор зауважує, що “Була вона добре вихована і дуже скромна”.

Відчувши кохання Простака і відповівши йому таким же почуттям, дівчина “не зважилася навіть перед собою визнати ці ніжні почуття; коли й прохоплювалася вона поглядом, словом, жестом, думкою, – огортала все це серпанком надзвичайно милої соромливості”. Але якщо природність головного герою твору так би мовити закономірна, адже вона зумовлена тим, що він чужоземець і індіанець, який не має поняття про французькі закони, то Сент-Ів природна людина за своєю суспільною позицією і своїми поглядами. Дівчина має французьке походження і живе за патріархальними звичаями, вона морально не зіпсована, як і більшість тогочасних провінційних дівчат, бо тоді до провінції ще не дійшло лицемірство суспільства великих французьких міст та облудне ставлення до людини представників того суспільства.

Саме таке ставлення пізніше і стало причиною страждань Простака і трагічної загибелі Сент-Ів.

Таким чином, Вольтер розкрив концепцію природної людини у двох аспектах – в аспекті наступальному і мужньому в образі Простака і в аспекті м’якосердому, сентиментальному в образі зворушливої Сент-Ів. В творі природність людини вже піддається письменником критиці і Вольтер вже шукає варіанти компромісу між природним єством та “цивілізованим додатком” людини. І втіленням такого пошуку у повісті “Простак” стала саме дівчина за ім’ям Сент-Ів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“Характеристика Сент-Iв”