Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю дитячого письменника Всеволода Нестайка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст, оцінювати вчинки персонажів твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Дзвоник вже сигнал нам дав:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Роботу швидше починаймо.
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
- Накрапає дощ (тихо). Дощ пускається сильніше (голосніше). Злива (голосно). Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
Яків ягідки якісь Якось із галяви ніс.
Гра “Відшукай антонім”
Стара газета – … (свіжа газета).
Говіркий хлопець – … (мовчазний хлопець).
Близька дорога – … (дальня дорога).
Вільний костюм – … (тісний костюм).
Багатолюдна площа – … (пуста площа).
Серйозна розмова – … (жартівлива розмова).
Тяжка ноша – … (легка ноша).
Радісний настрій – …
Вечірні вісті – … (ранкові вісті).
Морозний день – … (спекотний день).
Шкідливі звички – … (корисні звички).
Свіжий хліб – … (черствий хліб).
Холодний напій – … (гарячій напій).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання оповідання Бориса Грінченка “Ксеня”.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Ви вже знайомі з творами відомого українського письменника Всеволода Нестайка. Це цікаві оповідання, казки, повісті про незвичайні пригоди ваших ровесників – хлопчиків і дівчаток. З героями його казок теж відбуваються дивовижні події, завдяки чарівним речам.
– Сьогодні ми ознайомимось з новим оповіданням Всеволода Нестайка “Троє за парканом”.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Біографічна довідка
– Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ.
Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: “І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом”. Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. “Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі.
Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь, червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”.
А ще в класі мене називали “Рудий африканський їжачок”,- згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. “І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство – найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад – у дитинство. Та нема у часу дороги назад”,- зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу.
А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство – писати для дітей веселі і мудрі книги.
Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс. Найвідоміші з них – “В Країні сонячних Зайчиків” (1959), “Супутник ЛІРА-3” (1960), “Космо-Натка” (1963), “Робінзон Кукурудзо” (1964), “Тореадори з Васюківки” (1973), “Одиниця з обманом” (1976), “Незвичайні пригоди в лісовій школі” (1981), “Загадка старого клоуна” (1982), “П’ятірка з хвостиком” (1985), “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988), “Слідство триває”, “Таємничий голос за спиною” (1990), “Неймовірні детективи” (1995) та ін. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.
Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями біографії Всеволода Нестайка (с. 79)
– Де і коли народився Всеволод Нестайко?
– Якою була його сім’я?
– Яким він був у дитинстві?
– Чим любив займатися, коли залишався сам?
– Що він писав для дітей?
– Чого письменник навчає читачів у своїх творах?
Фізкультхвилинка Опрацювання твору Всеволода Нестайка “Троє за парканом” (с. 80-83)
1) Читання твору комбінованим способом (учитель-учні).
– Чи сподобалось вам оповідання?
– Які почуття воно у вас викликало?
– Хто є головними героями оповідання?
– Чий учинок вас обурив?
– Кому ви співчували?
2) Словникова робота
Читання колонок слів “буксиром” за вчителем, потім – “луною” у парах
З’їжджає | Задригав |
Потилицю | Щупленький |
Загрожувала | Заціпеніла |
Відлупцювати | Вимальовувалася |
– Прочитайте спочатку дієслова.
– Знайдіть іменник. Поясніть його значення.
Потилиця – задня частина голови над шиєю.
– Доберіть синоніми до слів: щупленький (слабкий, худий, кволий); заціпеніла (заніміла, застигла).
3) Повторне читання тексту учнями “ланцюжком”.
– Як ви розумієте вираз “шукай вітра в полі”?
Шукати вітра в полі – даремно шукати кого-, що-небудь.
4) Фізкультхвилинка.
Встали, діти, тільки – раз.
Фізкультпауза у нас.
Віє вітер: “Шу-шу-шу,
Я берези колишу.
Хмари розганяю в небі,
Дощ несу вам по потребі.
Як стомлюся, то спинюсь.
Я нікого не боюсь”.
Сіли й ми за парти, діти,
Будем далі тему вчити.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Яка неприємність трапилася з дівчинкою?
– Хто вдарив її сніжкою?
– Чому вона вирішила не доганяти кривдників?
– Чому дівчинці було дуже досадно?
– Хто опинився в її руках?
– Яким був хлопчик?
– Як він відреагував на запитання дівчинки?
– Чому він дивився на неї з безсилою люттю?
– Чому дівчинка відпустила хлопчика?
– З ким порівнює його автор?
– Як він повівся, коли дівчинка назвала його зрадником і боягузом?
– Що побачила дівчинка на його обличчі?
– Чому вона не ображалася на нього?
– Як ви вважаєте, чому хлопчик не глянув у бік паркана?
– Як автор називає хлопчаків, що були за парканом? Чому?
6) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
7) Гра “Слідопити”.
Учитель читає початок (або кінцівку) речення, учні мають відшукати це речення і прочитати.
ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на уроці?
– Хто його автор?
– Над чим змушує замислитися читачів Всеволод Нестайко?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати оповідання:
1- ша група – від імені п’ятикласниці;
2- га група – від імені другокласника.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 73
Робота над скоромовкою
Читання скоромовки зі зміною темпу
Учитель сигналізує про зміну темпу картками з позначеннями: П – повільний темп, Н – нормальний, Ш – швидкий.
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм.
Ти не вий, не вий, вітриську,
До весни вже зовсім близько.
Фонетична зарядка
– Як сичить гуска?
– Як шумить вітерець?
– Як квочка кличе курчат?
– Як кумкає жабка?
– Як мекає коза?
– Як виє вовк?
(2 votes, average: 2.50 out of 5)