Павлу Безпощадному Я до тебе прийшов, моя мати, Третя Рота, кохана моя, Щоб ще краще про тебе співати,
Як співав у минулому я. Про Дінець і заквітчане поле В голубому розгоні доріг, Про завод і про шахти навколо,
Про людей героїчних твоїх. Не забуть нам про молодість хмуру, Дзвін кайданів і кров поміж трав… І на шахті парторга Сосюру, Брата рідного я цілував.
Любий Януш!.. Я бачив: сивини, Сльози-роси спливали до них… Ти згадав, як із тьми-домовини Йшли в боях ми до днів золотих.
Шестопалов… Ми грали “у пера”, Як маленькі з
Більше ночі не прийдуть прокляті, О мій краю вугілля і руд! В Безпощадного Паші кімнаті Я співаю про зоряний труд.
Мій поете, мій брате, з тобою Ми з шахтарської вийшли сім’ї, Щоб співать про гудки і забої, Про людей, що твої і мої,
Про шахтьорів, що в небо крилате Підіймають і місто, й село. Бо якби не було їх, мій брате, То з тобою б і нас не було. Третя Рота…
Дінець і копальні, Дим заводу над синню ріки… Як салюти, гудуть привітальні
Над віками Донбасу гудки. 1948