У кожного своя життєва історія. Впродовж усього життя людина переживає багато різних ситуацій. Та все ж, є історії, які неможливо забути. Вони закарбовуються у пам’яті назавжди. Про один з таких незабутніх випадків хочу розповісти і я.
Було це у травні. Ми з татом повертались з прогулянки. Коли заходили до під’їзду, нашу увагу привернув шурхіт біля поштових ящиків.
Яким же було наше здивування, коли ми побачили двох молоденьких голубів, які ще не вміли літати. Вони сполохано тулились одне до одного, шукаючи прихистку в темному кутку.
Спочатку вони покірно сиділи в паперовій коробці, а потім почали вивчати нове оточення і обережно приймати їжу з рук. Через деякий час ми переселили птахів на балкон. Там вони розправляли крила і намагалися літати. Коли голуби зміцніли, тато відніс їх на горище, де їх радо прийняли у свою голубину родину пернаті, які чисельно гніздились саме у цьому місті.
Ось така незабутня пташина історія ввійшла до моїх життєвих вражень та спогадів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)