2 квітня 1961 року з космодрому Байконур стартувала ракета. Вона вивела на орбіту супутник^-супутник-супутник-корабель-супутник “Схід” з людиною на борті. Юрій Гагарін, перший космонавт Землі, згадував потім, що коли він тільки готувався до польоту, йому, як, імовірно, і тобі теж, Земля здавалася величезною.
А подивився він на неї з космосу й раптом побачив, що вона зовсім маленька!
Під ним пропливали континенти – Європа, Азія, Африка. Юрій Гагарін так писав про своє знайомство з навколоземним простором: “Я бачив Хмари й легкі тіні
Сонце теж дивно яскраве, навіть замружившись, дивитися на нього неможливо…
Спостереження велися не тільки за небом, але й за Землею. Вона оточена ореолом ніжно-блакитних кольорів. Потім ця смуга поступово темніє, стає бірюзової, синьої, фіолетової й переходить у вугільно-чорні кольори.
Цей перехід дуже гарний і радує око…
Згадалася мама, як вона в дитинстві цілувала мене… Чи знає вона, де я зараз?..”
Так людина почала освоювати нескінченні космічні простори. На цьому шляху було чимало перешкод,
Однієї з таких загадок була невагомість Як з’ясувалося, вона віднімає вагу й у корабля, і в людини. Всі предмети стають легенями, як пушинки. Перебуваючи в космічному польоті, людина не відчуває, де верх, а де низ корабля. Переміщатися в ньому можна, тільки тримаючись за що-небудь і відштовхуючись. А коли космонавти лягають спати, вони прив’язують або себе, або свої спальні мішки.
Не так просто в космосі й умитися. Вода вдариться об руки, відскочить, розіб’ється на малюсінькі крапельки й буде плавати по каюті. Тому космонавти використають для вмивання спеціальні рушники, змочені гарячою або холодною водою.
Зуби чистять спеціальними щітками, а зубна паста не піниться, і її можна навіть ковтати… Їжа для космонавтів готується на Землі, і під час польотів вони вживають уже готові блюда. Борщ нагадує пюре: м’ясо, лук, капуста, буряк подрібнюються на маленькі шматочки й заливаються в тубу. Підніс її до рота, мало-мало надавив – і їли на здоров’я
(2 votes, average: 4.50 out of 5)