1. Коли і де народилася Ліна Костенко? Хто були її батьки?
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси – високоосвічені, порядні люди – учителювали. Батько знав дванадцять мов, був тямущим у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі. Родина Костенків зазнала суворих переслідувань у роки сталініцини.
Батько був репресований, десять років поневірявся в жахливих єжовсько-бері’івських концтаборах.
2. Назвіть перші збірки поезії Л. Костенко.
Духовна біографія
3. Чому після 1961 року, коли Ліна Костенко видала поетичну збірку “Мандрівки серця”, наступна її збірка вийшла аж 1977року? Чим зумовлене шістнадцятирічне “мовчання” поетеси?
Кінець 60-х – початок 70-х років позначився новою хвилею репресій про ти митців, найбільше – проти письменників. Заборонялося розумне, самостійне слово, панувала слухняна, але агресивна сірість. Тюрми, табори
А ще більше, коли прозорою алегорією натякала на задуху, втрачену свободу, – це у вірші про великих риб, яких море викинуло на берег і воші закам’яніли на граніті, “щоб знали люди, як то важко рибам навічно залишатись без води” (“Гранітні риби”). Алегоричні “гранітні риби” Ліни Костенко – чи не найпереконливіша відповідь на питання про причини її затяжного вимушеного мовчання. Все мало значення. І громадянська поведінка поетеси з її принципе) вим небажанням пристосовуватись, яке виявилося у дисиденстві, порушенні чис ленних ідеологічних табу. І сповнені волелюбних мотивів вірші, частина яких дру кувалася у закордонних виданнях.
1 просто незалежна вдача поетеси, її яскравий талант, що дратував різних чиновників – “людей у футлярі”. Вона відчайдушно захищала своє право бути самою собою. Не визнавала свавільного втручання в ру кописи своїх творів із боку цензури й редакторів. Вважача: хай ліпше не виходять зовсім, аніж мають з’являтися читачеві покаліченими…
Аіе мовчання буває краї: номовнішим за слова. Присутність Ліни Костенко відчуватася в духовній атмос фері українського суспільства всупереч усьому. Раніше чи пізніше її слово маю прорвати загати й перепони. Стаюся це 1977 року.
Вже значно пізніше поетеса зізналася, що її збірка “Над берегами вічної ріки” змогла побачити світ лише після того, як сама вона оголосила голодування.
4. Розкрийте гуманістичний пафос вірша Л. Костенко “Життя іде і все без коректур”.
Вірш Л. Костенко “Життя іде і все без коректур” є чистою й відвертою сповіддю поетеси. Це вірш-роздум про плинність часу, про зміну поколінь, про обов’язок живих, яким треба вічно поспішати. Важко передбачити, куди поведуть життєві шляхи-дороги, але кожен із нас мусить зробити щось, лишити по собі; подбати про навколишнє становище (“щоб ці ліси не вимерли, як тур”).
Особливо уважно, із сердечною стурбованістю і добротою авторка цієї медитативної поезії звертається до свого побратима-творця із закликом бути мужнім, розважним і терпеливим:
Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, Не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Гуманістичний пафос твору, його ідейний наголос – в останніх словах: “Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки”.
Теплотою милосердя, клопотами про людину, про її невгомонність, високу місію на землі позначений цей вірш – духовний заповіт поетеси.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)