Незважаючи на те, то казки Андерсена зрозумілі й близькі дітям, письменник порушував у них важливі життєві питання. Серед них провідне місце належить проблемі мистецтва. Андерсен вважає, то право на життя має лише такс мистецтво, яке правдиво його відтворює і є близьким для людей.
Ці думки він висловлює у своїй Славнозвісній казці “Соловей”.
Зіткнення справжнього і фальшивого мистецтва – тема цієї казки. І сутність справжнього мистецтва змальована тут правильно; це мистецтво є близьким до природи. Штучний птах у казці Андерсена
Тоді як пісня справжнього, живого солов’я перемагає навіть смерть, іграшка в час випробування мовчить. Природа протиставляється штучності, життя – механіці.
Але якщо механічний соловей у Андерсена жалюгідний і нікчемний; це не стосується загалом механіки як такої. Письменник не має на увазі справжніх досягнень науки і техніки. Андерсен високо цінує людські винаходи, технічні досягнення, які справді служать людині, відкривають перед нею нові горизонти.
Для нього характерною є просвітницька віра в силу людського розуму.
Просвітництво органічно переплітається в нього з романтичною спрямованістю і сентиментально-релігійними тенденціями. Саме ці погляди відтворилися в його філософській казці про митця і покликання мистецтва.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)