Відтворення поглядів Фрідріха Шиллера на роль мистецтва (за баладою “Івікові журавлі”) Безсмертя творчості Ф. Шиллера зумовлене, за словами його славетного співвітчизника Генріха Гейне, тим, що “Шиллер руйнував бастілії духу та будував храм Свободи – той величезний храм, що має вмістити як одну велику братерську громаду всі нації…” Поет мріяв про перебудову суспільства шляхом естетичного перевиховання людей. Саме тому велику увагу він приділяє ствердженню самоцінності людського життя. Шиллерівські балади пройняті драматизмом
У багатьох баладах майстерно втілюється талант Шиллера-драматурга. Він виявляється вмайстерному відтворенні конфлікту, у побудові діалогу, вафористичності окремих реплік. Класичним взірцем цього є балада “Івікові журавлі”. В її основі античний сюжет – переказ про грецького поета Івіка, що був убитий розбійниками, коли він ішов на Істмійські ігри – змагання поетів та бігунів. Самовиявлення убивць за інтерпретацією Шиллера не є дивом.
Звичайний випадок пояснює катастрофу. Самі собою журавлі не викрили б вбивства, якби
У поета одна зброя – пісня. Вона бореться за нього, виявляючи всю свою невидиму, однак невідворотну силу. Поезія – караюче божество, месниця.
Мистецтво, над яким здійснили наругу в особі його жерця, жорстоко карає вбивців, викриваючи їх і віддаючи на загибель. У цій баладі повною мірою виявився погляд поета на перетворюючу роль мистецтва в суспільстві. У цьому високий пафос твору, велич балади і велика сила її впливу на читачів.