Начебто чорні урагани, які змітають усе на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам.
Велика поема Шота Руставелі вціліла в ті страшні часи й змогла донести до сьогодення вражаючі картини стародавнього життя. Цей твір дає можливість почути відгомін вируючих пристрастей давнини, захопитися піднесеним коханням, насолодитися спогляданням
Коли уважно читаєш поему, переконуєшся в тому, що “Витязь у тигровій шкурі” міг з’явитися лише за часів розквіту грузинської літератури й культури взагалі. Поему створив не просто талановитий майстер художнього слова, а геній, який вийшов із багатовікової культурної традиції. Поема “Витязь у тигровій шкурі” є дорогоцінним духовним
Саме нація, так само, як і рідкі земля та небо, оберігала й передавала геніальні рядки від покоління до покоління. Крізь нашарування мистецьки оздоблених народних легенд прозирає справжня біографія автора поеми.
З прадавніх картвельських міфів виростає фабула поеми “Витязь у тигровій шкурі”. Шота Руставелі наділив своїх героїв усіма можливими земними й небесними чеснотами. Сюжетна лінія твору зосереджується навколо долі Автандила й царівни Тінатін, Таріела і Нестан-Дареджан.
Вчинки й характери головних героїв визначає в першу чергу кохання. Головна думка твору, на мій погляд, полягає в тому, що моральна та тілесна довершеність аніскільки не віддаляє ідеальних героїв від реальних людей, але навпаки, наближає їх до земного життя. У цьому й полягає героїчний гуманізм Руставелі, який на кілька століть випередив своєю творчістю титанів європейського Відродження.
Саме створення засобами художнього слова подібної до божества людської особистості є стрижневою ідеєю “Витязя у тигровій шкурі”.
Зміст “Витязя у тигровій шкурі” всотав у себе всі відкриті людством ідеали дружби, добра, братерства, високої справедливості.