Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище Панасенко) народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця.
У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Полтавщині.
У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті.
За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. Під час революції 1905 р. він переїхав на Донбас, де брав участь у робітничих демонстраціях, був заарештований. У 1908 р., після виходу
Воював на фронті під час Першої світової війни.
Писати С. Васильченко почав у 90-х роках XIX ст. Перша книжка оповідань “Ескізи” вийшла у 1911 р. Через чотири роки з’явилася друга – “Оповідання”. Тематика творів письменника різноманітна і багатогранна.
Основна їх проблематика – життя передреволюційного села, яке С. Васильченко добре знав. Тут і постаті селян, і сільська інтелігенція, і селянські діти.
С. Васильченко залишив по собі оповідання, повісті “Талант” (1924 р.), “Авіаційний гурток” (1925 р.), “Олив’яний перстень” (1927 р.), “В бур’янах”; драматичні твори.
Помер С. Васильченко 11 серпня 1932 р. у Києві.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)