Василь Шкляр – Біографія

Василь Миколайович Шкляр (10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області) – український письменник, політичний діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників (деякі оглядачі називають його “батьком українського бестселера”). Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року

Народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста

Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив десятирічку із срібною медаллю (1968 р.), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету. Звідти його також хотіли вигнати за те, що під час трудового семестру в колгоспі грався бомбою (див.

Повість “Стороною дощик іде”), але він перевівся до Єреванського університету і 1972 року отримав диплом про вищу освіту. Працював у пресі, писав прозу, видав більше десятка книжок, зокрема романи “Тінь сови”, “Ностальгія”, збірки повістей та оповідань “Сніг”, “Живиця”.

Закінчив філологічні факультети Київського та Єреванського університетів.

1986 року перейшов на вільні хліби. З 1988 до 1998 р. займався політичною журналістикою, бував у “гарячих точках”.

Цей досвід (зокрема, подробиці операції з врятування сім’ї генерала Дудаєва після його загибелі) потім відтворено ним в романі “Елементал”. В кінці 80-х захопився наболілою як патріоту “українською революцією”. В 1991 році стає членом Проводу Української республіканської партії УРП та прес-секретар УРП по 1998 рік. В березні 1998 був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку “Національний фронт”. Член Спілки письменників України з 1978, Асоціації українських письменників з 1999.

Володіє вірменською мовою. Перекладав з вірменської та новогрецької. Значного розголосу набув його переклад “Тараса Бульби” Гоголя, зроблений з першого видання повісті, що вийшла у 1835 році у збірці “Миргород”.

В цьому першому виданні Тараса Бульби була відсутня, додана пізніше Гоголем під тиском російських критиків та цензорів, хвала російському цареві. За даний переклад Шкляр був розкритикований російським послом в Україні Віктором Черномирдіним. 2000-2004 – головний редактор видавництва “Дніпро”

Батько Микола Степанович (1925-1995) – службовець; мати Оксана Олександрівна (1925-1990) – службовець; дружина Валентина Миколаївна (1961) – журналіст; дочка Наталя (1982). Захоплюється рибальством.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Василь Шкляр – Біографія