Ельдорадо
Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо –
Держиморда, держиморда.
В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє –
У острозі, у острозі.
Там усяк говорить правду, за яку дяка – батогами.
Там неправді та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають –
Та не вголос, та не вголос.
Там уряд “блюде” закони, за провинності ж карає тільки бідних.
Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють “без проволочки”,
А
Без сорочки, без сорочки.
В тій країні всякий може
По заслузі шани ждати:
Там на те хрести й медалі –
Для багатих, для багатих.
Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п’ють самую воду –
Та горілку, та горілку.
Там всі люди роботящі,
Там нарівні з мужиками
Всі пани працюють щиро –
Язиками, язиками.
Там широка воля слову, а цензура ліберальна – все черкає.
Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить –
В Сибіряку, в Сибіряку.
Там говорять по-французьки
Не
Крім своєї, крім своєї.
Там зійшлися всі народи:
Москалі, “хахли”, поляки,
І живуть вони так дружно –
Як собаки, як собаки.
Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься –
Русь єдина, Русь єдина.
Гірко звучать твори патріотичного спрямування В. Симійленка. Автор намагається привернути увагу читача до лицемірства навколо питання про любов до рідного краю, довести, що любити Батьківщину слід не на словах, а всім своїм єством, доводячи цю любов своїм життям. Вірш “Ельдорадо” пронизаний сатиричною іронією, він побудований на антитезі, що різко виявляє контраст між уявним і дійсним.