Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець.
Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку.
Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. Я полюбляю розмірковувати вголос.
Але тільки починаю це робити, як мене перебивають. Я розумію, що часу обмаль, і якщо кожний почне розмірковувати
У нашому класі багато хто не розуміє, навіщо він приходить до школи. Точніше, розуміють це на свій лад. Дехто приходить тільки поспілкуватися, інші виконують свій обов’язок.
На жаль, до них належу і я. Скажу відверто, мені подобається географія. Який цікавий предмет! Я навіть купив собі (на заощаджені гроші) глобус. Він стоїть на тумбочці поряд із моїм ліжком.
Мені б дуже хотілося вирушити у подорож, ознайомитися