Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився.
Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи.
Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу рідну мову називають калиновою. Значить, наша мова найкраща у світі. А от тополя – це все одно, що струнка дівчина.
Соняшники – це наші сонечка. Ідеш між ними, душа твоя зігрівається їхнім теплом. Вони легким
Верба, білокора верба. Це ніжність, чистота. Кажуть, де росте верба, вода дзеркальна.
Наша вербиченька очищає, фільтрує водичку. У тій водичці і рибкам добре живеться. Прекрасний вишневий цвіт – це наша Україна-ненька.
Як їх багато, словесних образів-символів!.. Вони характеризують український народ. Символи, звичаї, традиції, рідна мова, мамина пісня, бабусина казка – це корені народу. Від них віє душевністю, теплом, добром і ласкою.
Вони вселяють віру й надію.
Я дуже хочу, щоб ми повернулися всім серцем до краси людської. Тоді наші душі стануть чистішими.