Україна – ненька

Я вибрав саме таку назву свого твору, бо для мене це дуже важливо. Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і вважаємо себе українцями. Це правильно – вважати себе українцем як громадянином. Рідна моя мова – російська.

Хочу розповісти, що мене вражає. Я часто чув вираз: Україна – ненька. Спробував хоча б уявити, наприклад, таке: Росія – мати, Франція – ненька, Англія – мати. І все якось воно має трохи недолугий вигляд.

Ще пригадалося, що “Родина – мать” російською звучить нормально. Виявляється,

що саме українці з такою любов’ю і повагою ставилися впродовж віків до свого рідного краю, що це ні в кого не викликає здивування. Не сумніваюся, що є й інші народи, які були особливо пригнобленими, що також із повагою ставляться до рідної землі.

Я із задоволенням вивчаю цю співучу мову, знайомлюся з історією України. Мені прикро, що Росія (як держава) тривалий час пригноблювала українців. Мені приємно, що моя вчителька багато речей пояснила і я зрозумів, що поганих людей певної національності не буває, бувають поганими їхні вчинки. Це я до того, що слід відрізняти владу Росії і звичайних росіян, таких як наша сім’я.

У нас тепер багато друзів і в Росії, і в Україні, сподіваюся, що їх стане ще більше, якщо ми будемо поважати один одного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Україна – ненька