Ви коли-небудь пропонували десятикласникам тему твору “Базарів і Розкольників як герої літератури шістдесятих років XІX століття” ? Дуже цікаві виходять роботи. Мені здається, що в по-справжньому, що відбулися роботах, є присутнім вказівка на месіанську роль того й іншого героя, на дорівнює високе, але по-різному мотивованими, обумовленими різними якостями героя положення героїв.
Прагнення Базарова, онука кріпака, піднятися не на рівень поміщиків Кірсанових, а вище, багато вище продиктовано марнославством, що зненацька відкриває
Головне – стати на цей шлях, далі шлях поведе тебе сам. У середовищі нігілістів всіх мастей і всіх напрямків як філософствують, так і діючих, розшарування, побачене Тургенєвим,
Це із зовсім заворожливою прозорливістю показав Михайло Булгаков уже в “Собачому серці”. Таємничий відповідальний працівник обіцяє видати Преображенському “теперішню” папір, що звільняє від усіляких зазіхань Швондера й членів домкома “ущільнити” професори Преображенського. У будь-якому русі потрібно зуміти розглянути безсоромних генералів і сліпих виконавців.
До речі сказати, генералів як політиканів легше всього купити, а рядові, залишившись без що обдурювали й ведших на вірну смерть командирів, самі займуться якою-небудь справою, благо, якщо їм таку справу запропонують. А про те, що генерали терору – люди безсовісні, свідчить зміна життєвих і ідеологічних орієнтирів. Учорашні процвітаючі комсомольські ватажки стають не менш процвітаючими ватажками терористів. Головне в тім, щоб бути головним!
А де і якою ціною – не важливо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)