“Творчість в житті людства”

Наскільки це було можливо, настільки довго я обдумувала те, що мені хотілося б сказати про творчість в житті людства. Чим більше я над цим розмірковувала, тим сильнішим ставало переконання, що я мушу висловитись про це якнайшвидше, адже це те, що дійсно мене турбує. Це та тема, яка стала мені найближчою з-поміж інших поки що. Чому так?

Мабуть, через те, що, скільки себе пам’ятаю, я любила щось створювати.

Коли мені було два-три рочки, я із захватом вимальовувала патичком на землі чи піску коло води різноманітні узори, а потім із завмиранням

серця слідкувала за тим, як хвиля поглинає мій малюнок, як поступово він увесь розчиняється у воді, а коли хвиля врешті-решт відступає, на місці зображення вже знов кришталево-чиста поверхня, готова до нових звершень. Але це мені допомагало: я настільки хотіла зробити красивий малюнок, що пробувала знову й знову і іноді бувало так, що нарешті вода вже не затоплювала картинок і тоді я почувалась по-справжньому щасливою.

До чого це я? Бо так само і в творчості, хіба ні? Шляхом численних помилок, зіпсованих аркушів, зламаних олівців, порваних струн можна досягти мети: висловити свої думки піснею, створити небаченої краси

картину, стати автором новаторського проекту, який здатен допомогти чимось людям. Я вважаю, що справжня творчість мусить йти пліч-о-пліч із багатьма спробами, прагненням створити щось дійсно вартісне.

Для мене слово “творчість” перш за все асоціюється з музикою. Я звикла всі свої думки, переживання, настрій висловлювати піснею, віршем, музичним твором. Іноді буває так, що й день не вдався, й погода не найліпша, а візьмеш в руки інструмент, сядеш, зіграєш щось, і на душі знову сяє сонце.

Я не вірю, що лише композитор займається творчістю. Насправді, кожен музикант, кожен виконавець є творцем, бо навіть при виконанні чужої пісні, композиції, написаної десятиліття тому, можеш додати щось нове, додати часточку своєї душі і тоді це стане вашим витвором.

// ” – Музикант.. особливо якщо він композитор. Він бере шматок себе, причому кривавий шматок… зі смаком життя, любов’ю і страхом смерті. І він консервує… ні, не так, він переводить кращі – або страшні – моменти свого життя в іншу… знакову систему. Інший код. І посилає в простір. Або записує значками на папері. І йому при цьому байдуже все інше…”. // (Марина та Сергій Дяченко “Олена й Аспірин”)

Адже будь-коли, коли людина за допомогою своїх здібностей творить щось разюче нове, коли вона завдяки своїй праці виходить за рамки своїх можливостей, коли стрибає вище голови – це все робить її Творцем, бо з-під її пальців з’являється щось, що стало плідним зусиллям людської свідомості, креативності, інтуїції, думок та мрій. Чи це не є основною метою творчості?

Творчість, як на мене, не спосіб заробляння грошей. Звісно, просто чудово, коли вам за вашу розробку чи винахід згодом заплатять, оцінивши її гідно. Проте якщо на самому початку відштовхуватись від думки : ” А скільки ж я отримаю?”, то вашими помислами керуватиме лише жага грошенят, але аж ніяк не прагнення Творити чи прагнення реалізуватись, виразити свої емоції.

Для мене творчість – це щось на кшталт магії. Це не кожному зрозуміло, але мене зачаровує те, як людина створює горщик на гончарному крузі, адже з-під її пальців проступає нова сутність, з нічого утворюється щось. Я завжди затримую дихання, коли спостерігаю за художниками.

Мене завжди захоплювала ця здатність “ув’язнити” на папері сонячний день, політ метелика чи людську посмішку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Творчість в житті людства”