Твір-розповідь про весну

1 варіант Коли надворі зимно та сумно, одразу згадується весна. Так хочеться, щоб сонечко світило довше, а надворі ставало дедалі тепліше.

Весна завжди асоціюється з початком тепла та ніби підготовкою до яскравого й привітного літа. Починають співати пташки, з’являються бруньки на деревах, а весняний дощ вже не такий непривітний, як восени. Кожний день стає довшим й довшим, і здається, що усі мрії от-от здійсняться.

2 варіант Весна – це така дивна пора року. Ще досить холодно, і земля ще не до кінця прокинулась від зимового сну. Ще дмухає

холодними вітрами, ще ллють прохолодні дощі, але в повітрі вже відчувається той неповторний аромат, що притаманний лише весні.

Аромат свіжості, тепла та нового життя. Коли спостерігаєш, як кожного року природа народжується знову і знову, коли кожен день сповнений передчуттям розквіту та життя – саме тоді розумієш, що це і є головне диво, що існує в світі.

3 варіант Я дуже люблю весну. Я можу годинами спостерігати, як пробивається трава крізь заспану землю.

Я можу годинами милуватися, як наполегливо та повільно розквітають бруньки на деревах. І звичайно, можна безкінечно слухати, як гарно співають пташки, що вітають народження природи. Повітря, колись холодне та мовчазне, наповнюється життям та свіжістю. Таке можливо тільки навесні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-розповідь про весну